Дисертацію присвячено поглибленню теоретичних і практичних засад формування та трансформації цифрового ринку Європейського Союзу. Метою дисертаційного дослідження є виявлення зв’язку цифровізації та економічного зростання країн-членів ЄС, а також обґрунтування напрямів адаптації цифрового ринку України до стандартів ЄС як країни-кандидата на вступ.
У дисертаційній роботі досліджено еволюцію теоретичних концепцій цифрової глобалізації, розкрито дискурс становлення цифрового ринку ЄС та його структуризацію, визначено детермінанти формування та трансформації цифрового ринку ЄС, проаналізовано асинхронну диспозицію цифровізації в країнах-членах ЄС, охарактеризовано технологічний імператив інноватизації цифрового ринку ЄС, ідентифіковано домінанту цифрової конкурентної сили країн-членів ЄС, спрогнозовано за допомогою економетричного моделювання вплив цифровізації на макроекономічний розвиток країн-кандидатів на вступ до ЄС, надано оцінку розвитку діджиталізації українського ринку в контексті інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.
Визначено, що рушійною силою цифрової глобалізації є економічна структура під назвою «Цифрові ланцюги створення вартості», за допомогою яких цифрова інформація перетворюється на цінність. Ці ланцюги представляють процес, який компанії використовують для збору, зберігання, аналізу та генерування цінності шляхом монетизації даних – трансформації цифрової інформації для створення нових ідей, відомих як цифровий інтелект.
Виявлено, що стратегія розвитку Єдиного цифрового ринку ЄС ґрунтується на трьох фундаментальних опорах: цифровому доступі, цифровому середовищі та цифровій економіці та суспільстві. Цифрова стратегія ЄС реалізується через три напрями: технології, спрямовані на задоволення потреб людей, створення справедливої та конкурентоспроможної цифрової економіки, а також побудова відкритого, демократичного та стійкого суспільства.
Ідентифіковано, що країни-члени ЄС можуть досягати прогресу у різних сферах цифрової трансформації у різний час, що свідчить про складність і неоднаковість процесу впровадження цифрових інновацій. Виявлено проблему недостатності цифрових навичок, яка ускладнює перспективи майбутнього зростання та збільшує цифровий розрив і ризики цифрового виключення.
Проведено систематизацію та порівняння показників цифрової конкурентоспроможності країн-членів ЄС на основі рівня їх цифрової конкурентоспроможності, визначено специфічні аспекти, які впливають на цифрову конкурентну силу країн з різним рівнем розвитку, вказуючи на ключові показники, які визначають їх позицію у світовому рейтингу. Обґрунтовано, що успіх цифрової трансформації залежить не лише від швидкого розвитку технологій, а й від готовності суспільства до змін.
Розроблено багатофакторну економетричну модель, яка доводить наявність позитивного впливу детермінант цифровізації на зростання ВВП Європейського Союзу та країн-кандидатів на вступ. Охарактеризовано особливості розвитку цифрового ринку України як країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу.
Ключові слова: Європейський Союз, країни-члени ЄС, цифровий ринок, цифровізація, цифрова трансформація, цифрові послуги, інноватизація, діджиталізація, глобальна цифровізація, міжнародна конкурентоспроможність, конкуренція, міжнародна торгівля, міжнародна економічна інтеграція, міжнародні економічні відносини, глобалізація.
