Актуальність теми дослідження зумовлена такими причинами:
1) енергетична проблематика недостатньо проаналізована з позиції саме
політичної науки; 2) останніми роками змінилися акценти в розгляді питань
енергетичної політики на всіх рівнях через агресивну вепонізацію енергії й це
вимагає критичного перегляду результатів попередніх досліджень; 3) війна Росії
проти України актуалізувала нові енергетичні проблеми, поставила перед
Україною, ЄС та іншими суб’єктами нові завдання в площині енергетичної
безпеки; 4) потребують з’ясування політико-правові засади державної
енергетичної політики України з огляду на активізацію євроінтеграційного
процесу та зростання загроз енергетичній безпеці як України, так і ЄС.
Метою дослідження є вивчення політико-правових засад державної
енергетичної політики України в контексті європейської інтеграції. Завдання
дослідження: 1) з’ясувати глобальні тренди функціонування енергетичної сфери
з точки зору основних викликів та ризиків; 2) охарактеризувати зміни в
енергетичній політиці ЄС та фактори, які зумовлюють їх; 3) дослідити систему
викликів для енергетичної сфери України, зумовлених російською агресією, та
реагування на них відповідно до завдання забезпечення енергетичної безпеки та
євроінтеграційних цілей України; 4) проаналізувати процес імплементації
правових та нормативних стандартів ЄС до законодавства України з
енергетичних питань; 5) визначити політико-правові засади відбудови
3
енергетичного сектора України та подальшого зближення з ЄС; 6) з’ясувати роль
цінностей та культури енергоспоживання в реалізації новітніх енергетичних
стратегій; визначити основні інструменти формування енергетично-екологічних
цінностей; 7) дослідити зміст, характеристики концепції енергетичного
громадянства та аргументувати доцільність її інтегрування в стратегію
енергетичної політики України; 8) аргументувати важливість формування,
вивчення та урахування громадської думки при здійсненні енергетичної
політики; довести, що підтримка громадськості є критичним елементом
реструктуризації енергетики.
Об’єктом дослідження є державна політика в енергетичній сфері.
Предметом дослідження є політико-правові засади державної енергетичної
політики України в контексті європейської інтеграції.
Робочими гіпотезами дослідження визначено:
1) на характер енергетичної політики як ЄС, так і України нині найбільший
вплив мають геополітичні чинники, хоч кліматичні, економічні та ін. не
зменшують сили впливу. Це створює особливий тиск на стійкість енергетичної
системи та вимагає нових підходів у реалізації енергетичної політики;
2) конфігурація системи політико-правових засад енергетичної політики
України нині визначається, найперше: збройною агресією Росії та
використанням державою-агресором енергії як зброї; євроінтеграційним курсом
України, який вимагає імплементації законодавства ЄС; кліматичними змінами
тощо. Ця система не є сталою через зростання викликів та ризиків для
функціонування енергетичної сфери як ЄС, так і України, що вимагає своєчасних
політико-правових відповідей;
3) енергетична сфера нині є особливо чутливою в ЄС, а процеси
розв’язання/пом’якшення проблем увиразнюють проблеми зі солідарністю
держав-членів, розбіжності у національних енергетичних стратегіях. Це
позначається, як на реалізації спільної енергетичної політики, так і на взаємодії
з Україною щодо енергетичних питань;
4
4) для ефективної енергетичної політики нині потрібна не лише політична
воля влади у прийнятті та реалізації інституційних рішень, а й послідовна
реалізація державної політики щодо формування енергетично-екологічних
цінностей й моделей поведінки, нової культури енергоспоживання,
енергоощадної моделі поведінки на всіх рівнях.
Для верифікації робочих гіпотез було застосовано комплексну
методологію, яка включила комплекс логічних операцій, загальнонаукові та
спеціально-наукові методи. Найважливіші результати дослідження були
досягнуті завдяки застосуванню, найперше, системного підходу,
неоінституціоналізму та аксіологічного підходу.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена сукупністю завдань і
способами їх розв’язання. В межах проведеного дослідження отримано
результати, що мають наукове значення.
У дисертації сконструйовано систему політико-правових засад реалізації
Україною енергетичної політики, відновлення енергетичного сектора в умовах
європейської інтеграції. Конфігурація цієї системи зумовлена збройною агресією
Росії та використання нею енергії як зброї, євроінтеграційним курсом України,
кліматичними змінами. Вона схарактеризована як рухома конструкція, позаяк
унормування енергетичної політики ЄС та України постійно узгоджується з
новими викликами та ризиками (безпековими, економічними, екологічними та
ін.). Дисертантка наголошує, що реконструкція енергетичного сектора України
має ґрунтуватися на безпекових, технологічних, ціннісних та ін. підходах ЄС й
не має мати наслідком повернення до довоєнного стану.
