Шкварилюк М. В. Управління тарифоутворенням на "зелену" енергетику в нестабільних умовах

В умовах неоіндустріальної модернізації економіки та для досягнення цілей сталого розвитку всі промислові підприємства повинні переглянути свої стратегії і звернутися до інноваційного шляху розвитку. Це ж стосується і нафтотранспортних підприємств, як високотехнологічних об'єків. За результатами проведеного дослідження в першому розділі були розглянуті теоретичні та методичні основи тарифоутворення в сфері «зеленої» енергетики. Підкреслено актуальність «зеленої» енергетики як ключового елементу стратегії для зменшення відповідальності перед природою та переходу до сталого господарювання. Акцентовано, що без активної державної підтримки та створення стимулів для розвитку зеленої енергетики може бути складно залучити достатній рівень інвестицій, так як перешкодою для реалізації програм впровадження технологій для вироблення зеленої енергетики є високі витрати на встановлення обладнання для їх вироблення. Сформовано перелік соціальних (вплив на ринок праці; сприйняття та підтримка у суспільстві та соціальна взаємодія) та техніко-технологічних (технічні труднощі та недоліки пов’язані з проблемами ефективного зберігання енергії, залежність від погодних умов та технологічних обмежень) чинників впливу на розвиток «зеленої» енергетики і наведено їх дескрипцію. Базуючись на наукових розвідках щодо регулювання природних монополій, здійснено каталогізацію дефініції «зелений» тариф та його ретроспективний опис. Описано механізм формування «зеленого» тарифу, де найвагомішу роль відіграє участь енергогенеруючого підприємства на ринку електроенергії. Підкреслюючи доцільність даного дослідження та об’єктивну необхідність створення умов для розробки та впровадження нових, енергоефективних та енергозберігаючих технологій виробництва та споживання «зеленої» енергетики, запропоновано сформувати оптимальний комплекс національних політик, спрямованих на екологічний аспект, який буде стимулювати скорочення негативних викидів в паливно-енергетичному комплексі, промисловості, житлово-комунальному господарстві тощо. Вважаючи за доцільне розроблення та впровадження заходів для захисту критичних енергетичних інфраструктур від можливих загроз пов’язаних з впровадженням «зеленої» енергетики, здійснено формування переліку першочергових напрямів підтримки стратегічного розвитку «зеленої» енергетики, серед яких використання податкових стимулів та інших фінансових державних механізмів для підтримки розвитку «зелених» технологій. Розроблено науково-практичну основу забезпечення енергетичної безпеки при переході до ефективного використання технологій «зеленої» енергетики. Забезпечення енергетичної безпеки та врахування впливу на психологію та культуру суспільства обумовлює результативний перехід до ефективного використання технологій «зеленої» енергетики. Здійснено аналіз історичних закономірностей розвитку світової енергетики, розглянуті сучасні умови функціонування світової енергетичної економіки та оцінено нові тенденції, які виникають в сучасних умовах. Візуалізовано історичне підґрунтя формування світового паливно-енергетичного альянсу у ХХ-ХХІ ст., що стало базисом для виникнення сучасного підходу до розвитку енергетики, Аргументовано, що ключовою концепцією національних економік є концепція «зеленого» економічного зростання, що підвищує безпеку суспільства та знижує ризик економічних і фінансових криз. У цьому контексті необхідною умовою проголошується екологічно чистий розвиток економіки, а енергоефективність виробництва розглядається як один із критеріїв сталого розвитку суспільства. Проведений аналіз світового досвіду країн-лідерів з реалізації проєктів «зеленої» енергетики довів, що кошти, запозичені міжнародними організаціями, та державна підтримка відіграють важливу роль у фінансуванні проєктів зеленої енергетики. В другому розділі були визначені основні тенденції імплементації стратегії розвитку енергетичних підприємств в кліматичну політику держави та забезпечення менеджменту їх якості і своєчасності енергетичного переходу. На основі аналізу паливно-енергетичного балансу, систематизовано інформацію щодо коротко-, середньо- та довгострокових викликів кожного сектору енергетики. Відображено тенденційні зміни обсягів постачання викопних енергоресурсів та обсягів постачання енергоресурсів отриманих з альтернативних джерел енергії. На аналітичних матеріалах здійснено ситуаційний аналіз діяльності атомної, вугільної, вуглеводневої енергетики, що дало підстави стверджувати, що потенціал відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), таких як сонячна, вітрова та гідроенергетика, постійно розвивається в Україні. Здійснено акцент на технологію динамічного ціноутворення. Формуючи аналітичний аспект методики розрахунку тарифів на «зелену» енергетику, виявлено, що метод аналізу ієрархій для моделювання виб