Актуальність теми. Для підвищення енергетичної незалежності України
значна частина відводиться біоенергетиці, яка могла б задовольнити значну
частину енергетичних потреб сільськогосподарських підприємств [37, 28]. До
того ж розвиток біоенергетики зміг би допомогти у вирішенні багатьох
енергетичних, екологічних та соціальних проблем [83, 27]. Розробка та
впровадження технологій отримання енергії з біомаси є ефективним засобом
скорочення споживання викопних видів палива, що надасть реальну
енергетичну та економічну незалежність Україні [2].
Для України найбільш перспективними біоенергетичними культурами є
цукрові буряки, цукрове сорго, просо прутоподібне (свічграс), міскантус [69,
81], верба та тополя [114, 119, 91]. Впровадження цих культур забезпечить
отримання з одного гектара палива, яке еквівалентне від 0,72 до 4,1 т/га
нафтопродуктів [1]. Серед деревних рослин, саме верба сьогодні
використовується у світі в якості основної енергетичної культури, що дозволяє
створювати високопродуктивні плантації з тривалим терміном існування [183,
180]. В Україні декілька сортів енергетичної верби різних видів як вітчизняної
селекції, так і зарубіжної рекомендовані для вирощування. В літературі
достатньо інформації щодо використання енергетичної верби для отримання
біопалива, вирощування цієї культури, вимог її до грунтів, удобрення,
агротехніки та способів розмноження. В США площі тополі більші чим
енергетичної верби тому що урожайність сухої маси тополі в 1,1-2,1 рази
більше ніж енергетичної верби але вважається доцільним збільшувати обсяги
створення таких насаджень з огляду на їх високий екологічний потенціал [177,
131, 47].
За останні десятиріччя у світі суттєво підвищився інтерес до
використання альтернативних джерел енергії. Одним із перспективних
напрямів розвитку поновних джерел енергії є вирощування біомаси. У низці
розвинутих європейських країн діють спеціальні державні програми підтримки
розвитку сектора біоенергетики [100].
19
Забезпечення ефективності в цьому напрямку отримування енергетичної
вербової сировини залежить від ґрунтово-кліматичних умов, відбору
високопродуктивних в цих умовах видів (сортів) та розробляння ефективних
технологічних схем створення, вирощування та експлуатації їх плантацій [45,
64, 149].
Але відсутня інформація щодо заготівлі, зберігання садивного матеріалу
енергетичної верби та впливу його якості на формування продуктивності
енергетичної верби. Дослідження цих елементів технології забезпечить
створення сприятливих умов для максимальної приживлюваності живців чи
пагонів енергетичної верби, та підвищення коефіцієнту розмноження садивного
матеріалу. Застосування абсорбенту при садіння живців забезпечило б
доступною, і в необхідній кількості, вологою на період посухи, зменшило б
контрасти коливання вологозабезпечення рослин в період вегетації, і тим самим
суттєво впливало б на підвищення виходу саджанців.
В Україні, зважаючи на значні проблеми із забезпеченням традиційним
видом енергоносіїв, і при сприятливими ґрунтово-кліматичними умовами та
традиції землеробства, виробництво енергетичної рослинної біомаси має великі
перспективи та надалі сприятиме зменшенню необхідності імпорту твердого
біопалива. Широке впровадження у виробництво енергетичної верби не
можливе без наявності достатньої кількості високоякісного садивного
матеріалу, тому розробка елементів технології, які забезпечують одержання
якісних живців або пагонів є актуальним.
