Дисертацію присвячено описанню критеріїв відбору та апробаційного періоду до застосування високоінтенсивного інтервального тренування (ВІІТ), програми занять основної та контрольної груп у осіб що перенесли лівопівкульне гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК) за геморагічним типом та відображенню цілісного алгоритму проведення втручання з основною групою.
Мета дослідження – науково обґрунтувати, розробити та описати алгоритм застосування заходів фізичної терапії з використанням високоінтенсивного інтервального тренування у осіб з лівопівкульним геморагічним інсультом в підгострому періоді захворювання.
Об’єкт дослідження – процес використання високоінтенсивного інтервального тренування, як елементу комплексної фізичної терапії для пацієнтів, що перенесли лівопівкульне гостре порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом.
Методи дослідження – теоретичний аналіз та узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури, аналіз медичної документації, клініко-неврологічні методи дослідження та методи математичної статистики.
Теоретичні і практичні результати дослідження – полягають в тому, що впровадження розробленого алгоритму застосування заходів фізичної терапії з використанням високоінтенсивного інтервального тренування сприяло вдосконаленню показників за доменами структури та функції та активності за МКФ, що в свою чергу пришвидшує опцію ранньої виписки пацієнта, дозволяє збільшити пацієнтообіг та є вигідним для країни.
Наукова новизна:
уперше науково обґрунтовано, розроблено та описано алгоритм застосування заходів фізичної терапії з використанням високоінтенсивного інтервального тренування у осіб з лівопівкульним геморагічним інсультом в підгострому періоді захворювання;
уперше визначено та обґрунтовано критерії безпечного відбору пацієнтів, розроблено та протестовано програму апробаційного періоду;
уперше розроблено програму втручань як складову алгоритму застосування заходів фізичної терапії для осіб, що перенесли ГПМК, яка складається з трьох компонентів: перший – тренування функціональних навичок, другий – силове тренування та третій – високоінтенсивне інтервальне тренування тривалістю 8 тижнів і кратністю 10 занять на тиждень;
уперше описано структуру та особливості застосування ВІІТ;
дістали подальшого розвитку погляди на відновлення сили, витривалості, швидкості ходьби, зменшення ризику падіння у пацієнтів, що перенесли ГМПК;
підтверджено дані про позитивний вплив високоінтенсивного інтерального тренування на відновлення активності, мобільності і незалежності пацієнтів із ГПМК.
За результатами дисертаційного дослідження встановлено, що розроблена програма високоінтенсивного інтервального тренування в пацієнтів з лівопівкульним геморагічним інсультом в підгострому періоді захворювання, як складова алгоритму застосування заходів фізичної терапії для осіб, що перенесли ГПМК, є ефективним методом відновлення і його доцільно застосовувати для вирішення питань щодо відновлення ходьби.
