Система уявлень про Росію, Україну та Польщу в данських тревелогах початку XVIII століття. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 «Історія та археологія». — Український католицький університет, Львів, 2025. Активізація українсько-данських відносин в останні роки та пошуки нових підходів «інтеграції» історії України в європейський контекст актуалізують звернення до данських історичних свідчень. Оскільки використання скандинавських писемних джерел (особливо данських) для висвітлення історичних тем та проблем — доволі рідкісне явище в українській гуманітаристиці, такі дослідження є певною спробою заповнити прогалини та переглянути усталені підходи до аналізу та трактування подорожніх джерел. Це також сприятиме створенню альтернативної історії Центрально-Східної Європи, яка досить довго перебувала в тіні російської історії та імперських наративів. Як відомо, дансько-російські відносини під час Великої Північної війни були безпосередньою причиною організації дипломатичної місії до двору Петра І в 1709–1711 рр. Проте, як свідчить подорожній щоденник, співавторами якого були королівський посланець Юст Юль та його особистий секретар Расмус Еребо, це писемне джерело торкається й інших тем та проблем. Отже, це дисертаційне дослідження має на меті комплексно проаналізувати систему уявлень данців про три символічні простори: «російський», «український» та «польський». Особливість цього дослідження полягає в застосуванні трьох важливих принципів у роботі з джерелами для їхньої коректної інтерпретації. Йдеться про врахування історичного контексту, критичний аналіз тексту джерела та пошук інтертекстуальних зв’язків з іншими джерелами. Отже, структура цієї дисертації нав’язує до трьох підставових чинників аналізу наративних джерел, як от: контекст — текст — інтертекст, що відображено в назвах та змісті трьох основних розділів. Особливу увагу приділено історичному контексту дипломатичних відносин між данським та російським дворами через призму данських дипломатичних місій від 1493 до 1709 рр. Для кращого розуміння особливостей місії Юста Юля враховано роль «мовного контексту» (незнання російської мови, посередництво перекладачів та ін.), а також здійснено компаративний аналіз інших данських тревелогів (Якоба Ульфельдта та Педера фон Гавена) для виявлення топосів у ранньомодерних данських подорожніх наративах і певних стереотипів в уяві данців, що сформувалися в процесі різних взаємодій (особистих, політичних, торговельних, культурних). Під час написання цієї дисертації було опрацьовано як архівні, так і опубліковані джерела. Саме робота з рукописним оригіналом в Національному архіві Данії вкотре підтвердила важливість ознайомлення з джерелом для його ґрунтовної зовнішньої та внутрішньої критики. Рукописний щоденник данської дипломатичної місії містить певні археографічні особливості, непомітні в опублікованій версії (наприклад, маргіналії, відмінності почерків та ін.). Робота з данським оригіналом також допомогла помітити особливості фонетичної транскрипції данськими мандрівниками слов’янських імен та назв населених пунктів, транслітерацію російських слів, виявити слова та вирази, написані іншими європейськими мовами (наприклад, латиною, французькою, кирилицею). Історіографічною базою для дослідження слугували численні наукові публікації, які стосувалися подорожнього щоденника та данської дипломатичної місії. Було віднайдено невідомі раніше польські студії, французькі та англійські рецензії на видання данського тревелогу ХІХ століття. Також було проаналізовано данські студії, які через мовний фактор невідомі українським дослідникам.
