Ступак А. В. Господарство мисливських племен мезоліту та неоліту України за даними археозоології

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0825U000241

Здобувач

Спеціальність

  • 032 - Історія та археологія

28-02-2024

Спеціалізована вчена рада

PhD 4581

Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Анотація

Cтупак А.В. Господарство мисливських племен мезоліту та неоліту України за даними археозоології. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія». – Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2023. Племена мисливців-збирачів мезоліту та неоліту існували на теренах України не менше 7 тисяч років (10 – 4 тис. р. тому). Протягом ранніх та середніх етапів голоцену сформувалися різні моделі адаптацій до умов навколишнього середовища, з відповідними природному оточенню специфічними способами й засобами полювання та рибальства. У порівнянні із плейстоценовою епохою, на ранніх етапах голоцену різко збільшилась кількість лісів, в яких домінували нестадні копитні види тварин. Підвищення середньорічної температури в голоцені призвело до радикальної зміни об’єктів полювання на Європейському континенті та збільшенню видового різноманіття прісноводних риб (Makowiecki 2003). Нові умови життя вимагали докорінних змін ведення привласнювального господарства у порівнянні з попередніми епохами. Господарство племен мезоліту та неоліту України вже тривалий час є об’єктом зацікавлення багатьох фахівців, суміжних з археологією, дисциплін. Це дисертаційне дослідження присвячене реконструкції господарства мисливців збирачів мезоліту та неоліту України за допомогою даних і методів археозоології. Об’єктом дослідження археозоології є рештки тварин, полишені в якості кухонних та інших господарських відходів людьми попередніх історичних епох. В нашому випадку, первісними мисливцями та рибалками на своїх стоянках. Археозоологічні дослідження передбачають процедури визначення видового складу тварин поселень; розподілу кісткових решток за господарським призначенням – від фрагментів знарядь праці до їхніх заготовок; вивчення специфічних слідів використання продукції тваринного походження; стану збереженості кісткового матеріалу. Результати археозоологічних досліджень можуть дати відповіді на питання визначення основних промислових тварин тієї чи іншої мисливської спільноти, способи поведінки з продукцією тваринного походження, сезону функціонування поселення та організації господарського життя на поселенні. Тож матеріали археозоології є важливим джерелом вивчення первісного мисливсько-рибальського господарства. Історія залучення даних археозоології до інтерпретації археологічних джерел в Україні сягає початку ХХ століття (Підоплічко 1954; Рековець 2012). Першим дослідником який почав визначати кістки тварин з археологічних пам’яток був О. Браунер. Він працював з видовим визначеннм решток коней з курганів півдня України (Браунер 1916). Розвиток уявлень про мезоліт та неоліт сприяє постановці нових завдань, які потребують вирішення. Багато археозоологічних досліджень обмежувалося складаням видового списку тварин, який дає поверхневі дані щодо господарства племен кам’яної доби. Відтак, актуальним є перегляд видового складу фауністичних залишків окремих поселень, узагальнення даних щодо археозоологічних колекцій пам’яток мезоліту та неоліту, які потенційно могли б розширити наші уявлення щодо моделі поведінки давніх мисливців з продукцією тваринного походження. Варто проаналізувати стан кісткових колекцій досліджень, спрямованих на визначення стану збереженості кісткового матеріалу та впливу на нього чинників природного та антропогенного характеру. Аналіз вікових категорій ссавців є корисним у визначенні сезону існування конкретного поселення. Аналіз репрезентації анатомічних елементів вказує на спосіб використання різних частин туші тварини в їжу. В окремих випадках, нестача другорядних за поживністю частин може вказувати на те, що тварину вполювали на великій відстані від табору, до якого доставляли лише найбільш поживні шматки туш тварин. Результати дисертаційного дослідження демонструють спільні та відмінні риси у моделях адаптацій мисливців та рибалок мезоліту та неоліту України. Подані дані щодо видового складу промислових тварин з опорних пам’яток мисливців мезоліту та неоліту регіону. Вони узагальнюють результати більш ніж сторічної історії вивчення фауни пам’яток раннього голоцену України. Ключові слова: Східна Європа, палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, кам’яна доба України, первісні мисливці та рибалки, теріофауна, археозоологія, доісторія, хронологія, історіографія.

Публікації

Kovalchuk, O., Gorobets, L., Veiber, A., Lukashov, D., Yanenko, V. 2018. Animal remains from Neolithic settlements of the Middle Dnieper area (Ukraine). International Journal of Osteoarchaeology, 28, p. 217-215. (Scopus)

Stupak, A., Gorobets, L., Smagol, V., Zalizniak, L. 2022. Archaeozoological analysis of animal remains from the Mesolithic site of Kukrek Culture Ihren 8 (Ukraine). Interdisciplinaria archaeologica, XIII (1), с. 7-17. (Scopus)

Вейбер, А. В. 2020. Постать Валентини Іванівни Бібікової в історії розвитку археозоології. GEO&BIO (Вісник Національного науково-природничого музею), 19, с. 135-147.

Ступак, А. В., Горбаненко, С. А. 2022. Головні віхи історії археозоологічних досліджень в Україні. Археологія і давня історія України, 2. с. 379-393.

Вейбер, А., Горобець, Л. 2018. Аналіз археозоологічного матеріалу мезолітичної пам’ятки Огрінь 8 за матеріалами п’ятого та восьмого жител. Магістеріум: археологічні студії, 70, с.

Схожі дисертації