ЄВЦЕНКО Р. І. Інституалізація лобізму в процесах врегулювання політичних конфліктів

Представлена дисертація присвячена виявленню сутності процесу інституціоналізації лобізму як конвенційної системи практик представництва груп інтересів та врегулювання політичних конфліктів.Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні діалектичного зв’язку між процесами демократичного транзиту, інституційної кризи та розширенням функцій лобізму, які детерміновані практиками «раціональної дії груп»; у визначенні, що інтерпретація процесу лобіювання в умовах демократичного транзиту та інституційної кризи отримала раціонального обгрунтування в межах аксіологічної парадигми. Показано, що традиційні оцінки лобізму в межах шкали «ефективність-результативність» доповнені критеріями «рівності» та «справедливості», що дозволяє тлумачити лобізм як інститут демократичного представництва та врегулювання конфліктів за умов дотримання стандартів інституціоналізації та регламентації; у встановленні процесу реконцептуалізації ролі держави в процесі закріплення та регулювання лобістських практик. Зазначено, що амбівалентність державного інтересу щодо лобістських практик проявляється в: запереченні нерегламентованих практик лобіювання як тіньових та низькорепутаційних та, одночасно, підтримки процесу інституціоналізації лобізму з метою використання його медіативного демократичного потенціалу, практичного досвіду впорядкування плюралізму, який дозволяє підвищити адаптивність політичної системи. В роботі визначено зміни в інтепретації лобізму в умовах інституціональних трансформацій. Якщо первісні практики інституціоналізації лобізму передбачали створення структур лобіювання з метою ефективної взаємодії з інститутами держави, то неоінституційні практики передбачають інкорпорацію лобістських структур в формалізовану систему публічних інститутів влади та управління.Практичне значення одержаних результатів визначається їх науковою новизною та полягає у можливості їх застосування в практичній роботі державних органів, місцевих органів самоврядування та неурядових структур для дослідницьких, освітніх та прикладних цілей. Практичне значення дослідження має широкі перспективи застосування. Воно відкриває нові горизонти для розуміння ролі лобізму як засобу політичного впливу і врегулювання конфліктів на різних рівнях влади. Результати дослідження можуть бути використані державними органами, місцевими органами самоврядування, а також неурядовими структурами для підвищення ефективності політичного процесу. Застосування результатів дослідження може допомогти політичним акторам формувати збалансовані та ефективні стратегії для вирішення конфліктів, підвищити прозорість і відкритість політичного процесу. В освітній сфері результати дослідження можуть бути інтегровані у навчальні програми з політології, соціології, права та управління державою. На основі досліження можуть бути розроблені спеціальні курси: «Лобізм у політичних процесах», «Практики взаємодії з органами публічної влади та управління». Дослідження вносить важливий вклад у розвиток політичних наук та може стати основою для подальших наукових розвідок у цій галузі.