Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, в якій на основі вивчення кримінологічної і кримінальноправової характеристики незаконному посіву або вирощуванню наркотиковмісних рослин в Україні та осіб, які їх вчиняють, аналізу відповідних концепцій вітчизняних і зарубіжних науковців, атакож практики органів державної влади у порівнянні з досвідом інших країн, розроблено наукові положення, що комплексно вирішують важливе науково-прикладне завдання – запобігання незаконному посіву та вирощуванню наркотиковмісних рослин в Україні.
У дисертації досліджено проблематику незаконного посіву або вирощування наркотиковмісних рослин в історичному розрізі, що дало змогу отримати науковообґрунтовані знання про це суспільно небезпечне явище, його закономірності еволюціонування, становлення та трансформації, тенденції і специфіку розвитку. Зокрема, аналіз історичних джерел, предметом яких є незаконний посів або вирощування наркотиковмісних рослин, дозволив
систематизувати ключові періоди їх формування в окремі етапи, зокрема: I. «Початковий етап». Цей період охоплював давні часи та повʼязаний з етноботанічними практиками стародавніх культур, де вживання наркотиків мало релігійний або медичний контекст; ІІ. «Колоніальний етап». Цей період охоплював часи Середньовіччя і Відродження та включав в себе взаємодію з торгівлею та колоніальним експансіонізмом, що призвело до глобалізації торгівлі наркотиками; ІІІ. «Епоха наркотичного розквіту» (ХІХ – початок ХХ ст.). Цей період характеризується зростанням виробництва ринку наркотиків, а також їх доступніст; ІV. «Епоха наркотичної експансії» (ХХ ст.). Цей період відзначається глобалізацією та транснаціональністю наркотичної злочинності; V. «Епоха війни проти наркотиків» (початок ХХІ ст. – дотепер). Це сучасний період, який відзначається систематичними та масштабними зусиллями багатьох країн світу у протидії незаконному посіву та обігу наркотиків.
Обґрунтовано, що незаконний посів або вирощування наркотиковмісних рослин в Україні – це складне суспільно небезпечне та історично мінливе явище, в основі якого лежить неправомірне культивування рослин з вмістом наркотичних речовин. Цей кримінальний акт представляє загрозу не лише політичній, соціальній, правоохоронній та економічній стабільності держави, але й призводить до зростання проблеми наркотичної залежності у суспільстві, а також поширення корисливих та корисливонасильницьких кримінальних правопорушень, пов’язаних із добуванням коштів для придбання наркотиків, у тому числі й рослинного походження.
Надано кримінальноправову характеристику кримінальному правопорушенню у виді незаконного посіву або вирощування маку чи конопель в України, що, насамперед, передбачений ст. 310 КК України. Зокрема, визначено об’єктивні (об’єкт й об’єктивну сторону посіву або вирощування маку чи коноплю) та суб’єктивні ознаки (суб’єкт і суб’єктивну сторону посіву або вирощування маку чи коноплю). Ретельний аналіз кожного із зазначених
елементів визначив зміст кримінальноправової характеристики ст. 310 КК України, на основі цього нами пропонується запровадити деякі зміни до ст. 310 КК України.
Досліджено стан кількісних та якісних показників незаконного посіву або вирощування маку та конопель в Україні протягом 2018–2024 рр. У процесі кримінологічного аналізу виявлено тенденцію до зростання рівня ступеню тяжкості цих кримінальних правопорушень у періоди загострення суспільно-політичної ситуації, зокрема під час воєнного стану. Так, у 2018 році було вчинено 1555 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 310 КК України, у 2019 році – 1610 (+4 %), у 2020 році – 1822 (+13 %), у 2021 році – 1419 (8 %), у 2022 році – 1716 (+10 %), у 2023 році – 1024 (34 %), у 2024 року зафіксовано 872 випадки (10 %), що підтверджує тенденцію до подальшого зниження.
Питома вага незаконного посіву або вирощування маку чи конопель у структурі кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів становить 4 %. У середньому кількість виявлених наркозлочинців у 1,5 рази менша за кількість облікованих кримінальних правопорушень. Станом на 2024 рік із 872 зареєстрованих кримінальних правопорушень, передбачених ст. 310 КК України, 791 особам
вручено повідомлення про підозру (90 %), при чому до суду направлено 739 обвинувальних актів (84 %). Коефіцієнт злочинної інтенсивності посіву або вирощування маку чи конопель упродовж досліджуваного періоду коливається від 3 до 4,5 кримінальних правопорушень на 100 тисяч населення. Найбільш ураженими регіонами залишаються Рівненська, Житомирська, Чернігівська та Полтавська області. Аналіз судової практики показав, що наркотиковмісні рослини використовувалися як предмет злочинів у такому співвідношенні: мак снотворний – 55 %, коноплі – 45 %.