Дисертаційна робота присвячена фармакогностичному дослідженню перспективних видів рослин родини Ranunculaceae (Жовтецеві) флори України, а саме: Caltha palustris L. (калюжниця болотна), Ficaria verna Huds. (пшінка весняна) та Ranunculus acris L. (жовтець їдкий), розробці способів одержання екстрактів на їх основі, фітохімічному та фармакологічному дослідженню одержаних екстрактів та розробці складу субстанції різної спрямованості дії на їх основі.
Проаналізовано фармацевтичний ринок України щодо асортименту сучасних лікарських засобів рослинного походження, зокрема на основі лікарської рослинної сировини рослин родини Ranunculaceae.
Опрацьовано та систематизовано дані літературних джерел щодо ботанічної характеристики, ареалу поширення, способу заготівлі, вмісту біологічно активних речовин, фармакологічних властивостей та використання Caltha palustris L., Ficaria verna Huds. та Ranunculus acris L. у фармації та медицині.
Проаналізовано аспекти сучасної фармацевтичної розробки нового лікарського засобу на основі екстрактів з рослинної сировини. Розглянуто алгоритм створення лікарського засобу рослинного походження в основі якого закладено послідовне виконання фармако-технологічних, фізико-хімічних та біологічних досліджень.
Висвітлено покрокові етапи дослідження. Представлено основні підходи до вибору об’єктів досліджень. Обґрунтовано вибір рослинних об’єктів дослідження: Caltha palustris L., Ficaria verna Huds. та Ranunculus acris L., на основі одержаних даних інформаційно-пошукового дослідження. Об'єктами фітохімічних та фармакологічних досліджень були одержані екстракти досліджуваної рослинної сировини. Наведено методологію заготівлі, сушіння та стандартизації досліджуваної рослинної сировини згідно вимог аналітично – нормативної документації. Представлено методи визначення фізико-хімічних, технологічних параметрів досліджуваної лікарської рослинної сировини.
Досліджено вплив чотирьох факторів (ступінь подрібнення сировини, природа екстрагента, співвідношення між кількістю сировини та екстрагента та часовий параметр) на вихід біологічно активних речовин та екстрактивних речовин у екстрактах трави Caltha palustris L., трави Ficaria verna Huds. та трави Ranunculus acris L.
Визначено оптимальні умови та одержано рослинні екстракти з максимальною кількістю біологічно активних речовин та проведено їх стандартизацію. Встановлено, що для одержання комплексу біологічно активних речовин з трави Caltha palustris L., трави Ficaria verna Huds., трави Ranunculus acris L. є проведення екстракції 70% водно-етанольною сумішшю при співвідношенні суха сировина-екстрагент 1:10. Оптимальний час екстрагування становить 72 год для екстракції трави Caltha palustris L. та трави Ranunculus acris L. та 48 год для екстракції трави Ficaria verna Huds. при температурі 18-20˚С. Розроблено проєкти методу контролю якості на «Екстракт трави Сaltha palustris L.», «Екстракт трави Ficaria verna Huds.» та «Екстракт трави Ranunculus acris L.». Досліджено здатність екстрактів трави Caltha palustris L. та трави Ficaria verna Huds. утворювати наночастинки срібла у результаті «зеленого» синтезу.
Проведено фітохімічне дослідження екстрактів трави Caltha palustris L., трави Ficaria verna Huds. та трави Ranunculus acris L. Встановлено наявність та досліджено кількісний вміст фенольних сполук, флавоноїдів, дубильних речовин, алкалоїдів, кумаринів та сапонінів.
Оцінку якісного складу досліджуваних екстрактів на вміст фенольних сполук проводили за допомогою якісних реакцій. Методом ТШХ у зразках досліджуваних об’єктів виявлено хлорогенову кислоту, лютеолін, кавову, ферулову кислоти, кверцетин та хризин. Методом ВЕРХ ідентифіковано та встановлено кількісний вміст 8 сполук фенольного характеру у екстракті трави Ficaria verna Huds., 6 сполук – у екстракті трави Caltha palustris L. та 6 сполук у екстракті трави Ranunculus acris L.
Суму фенольних сполук у досліджуваних екстрактах трави Caltha palustris L., трави Ficaria verna Huds. та трави Ranunculus acris L. визначили спектрофотометричним методом у перерахунку на галову кислоту. Встановили, що найвищий вміст фенольних сполук міститься у екстрактах отриманих за допомогою 70 % водно-етанольної суміші. Для екстракту Caltha palustris L. вміст фенолів становить 50,51 мг галової к-ти/г, для екстракту Ficaria verna Huds. -20,35 мг галової к-ти/г та у 70% та екстракту Ranunculus acris L. - 18,69 мг галової к-ти/г.
