Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці методики формування навичок музично-інтонаційного мовлення майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі фортепіанної підготовки. новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що: уперше визначено зміст поняття «музично-інтонаційне мовлення», що ми розуміємо як інтегровану якість розгортання музичної думки, яка розкривається у стилістичній єдності всіх музичних характеристик, різноманітних співставленнях морфологічних, синтаксичних та лексичних елементів для виконавського відтворення музичних творів у практиці роботи майбутнього вчителя музичного мистецтва із будь-якою слухацькою аудиторією; предсталено зміст навичок музично-інтонаційного мовлення майбутнього учителя музичного мистецтва, як майже автоматизовану комплексну музично-виконавську дію суб’єкта музичної освіти, якою він розкриває власний творчий потенціал, досвід, виконавсько-практичні прояви, що відтворюють музично-інтонаційні особливості його музичних здібностей та здобутків (мислення, інтерес, сприйняття, ерудиція, фантазія, креативність тощо) задля презентації публіці будь-якого віку художньо-образних музично-інтонаційних цінностей виконуваних фортепіанних творів; виокремлено компонентну структуру обраного феномена (емоційно-мотиваційний індивідуально-музичний, методико-технологічний, творчо-виконавський) з контетним комплесом відповідних навичок музично-інтонаційного мовлення (навичка позитивної реакції на будь-яку складову цікавої інтонації (звуко-висотне мовлення, оригінальний ритм, темброва незвичність) та навичка чуттєво-емоційної реакції на музично-інтонаційний мовленнєвий прояв до емоційно-мотиваційного компонента; навичка стиле-відповідного емотивного відгуку на музично-інтонаційний мовленнєвий прояв; навичка застосування художньо-образної та тематично-виразної цілісності до індивідуально-музичного компонента; навичка фіксації зразків музично-інтонаційних форм та навичка застосування технологічно-усвідомлених понять та методичних прийомів музично-інтонаційного мовлення до методико-технологічного компонента; навичка самостійного включення в розробку музично-інтонаційного мовленнєвого рішення й навичка слухового сприйняття та засвоєння музично-інтонаційних напрацювань видатних творців та виконавців фортепіанної музики до творчо-виконавського компонента).
Обґрунтовано педагогічні умови та принципи формування навичок музиячно-інтонаційного мовдення майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі фортепіанної підготовки; розроблено критеріальний апарат оцінки сформованості означеного феномена задля визначення рівнів його сформованості та поетапну методику формування відповідних навичок. Уточнено зміст фортепіанної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва» з урахуванням формування додаткової системи контентного комплексу навичок музично-інтонаційного мовлення; застосуванням виконавського досвіду студентів з представлення власної інтонаційно-творчої інтепретації фортепіанних творів. Подальшого розвитку дістало уявлення про наукові підходи щодо формування творчого потенціалу майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі навчання гри на фортепіано. Подальшого розвитку дістала музично-звукова теорія звуковидобування у виконавській інтерпретації фортепіанних творів у процесі підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості уведення до навчального обігу розробленої методики формування навичок музично-інтонаційного мовлення у процес фортепіанної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до творчої інтерпретації презентованої музики шкільній аудиторії; застосуванні отриманих теоретичних та експериментальних даних для оптимізації індивідуальної музично інструментальної підготовки спеціалістів, посиленні їх творчої самореалізації; розробки навчальних програм, методичних матеріалів з питань універсалізації фортепіанної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва.
