У дисертації здійснене теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо розкриття сутності, змісту, структури адміністративно-правового статусу нотаріуса як суб’єкта державної реєстрації з огляду на адміністративно-правову природу процедур державної реєстрації та місце нотаріуса в них, світовий досвід функціонування моделей нотаріату, судову практику, практику правозастосування суб’єктів контролю нотаріальної діяльності, що обумовило пропозиції, які стосуються забезпечення належного правового регулювання відносин щодо встановлення та реалізації нотаріусом статусу в адміністративних реєстраційних процедурах.
Здійснено огляд наукових досліджень щодо правового статусу нотаріуса, його участі в адміністративних процедурах державної реєстрації та виділено усталені наукові погляди, зокрема щодо його адміністративно-правового статусу. Проведено групування наукових поглядів щодо: а) розкриття сутності, змісту правового статусу нотаріуса загалом і адміністративно-правового статусу зокрема (що дало змогу встановити їхні складові та провести юридичну характеристику); б) адміністративної процедури (за критерієм праворозуміння її предмета, що дало змогу обґрунтувати положення про сутність адміністративних процедур державної реєстрації як у загальному значенні, так і з урахуванням їхньої предметної спрямованості, відображуючи їхній цілеспрямований, правовий характер, наявність юридичних наслідків здійснення); в) визначення державної реєстрації (як засіб фіксування певних фактів, юридичний акт, юридичний факт, інститут адміністративного права, адміністративна процедура).
Розкрито сутність, структуру та здійснено аналіз правового забезпечення процедури державної реєстрації. Встановлено специфічні ознаки процедури державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, речових прав на майно та їх обтяжень: а) має публічно-правовий характер, що забезпечується спрямованістю на реалізацію конституційних прав, передбачених ст. 41, 42 Конституції України; б) державна реєстрація забезпечує фіксацію фактів і є публічно-правовим їхнім засвідченням; в) має адміністративно-правову природу, що виявляється в урегульованості нормами адміністративного права, заявному порядку здійснення, стосується розгляду й вирішення індивідуально-конкретних справ; г) процедура державної реєстрації є спеціальним порядком легітимації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, речових прав на майно та їх обтяжень; д) у процесі державної реєстрації передбачено ведення та використання державних реєстрів; е) в основі процедури державної реєстрації є діяльність органів державної реєстрації, посадових осіб, яка відбувається в спеціальному порядку. Процедуру державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, речових прав на майно та їх обтяжень визначено як встановлений нормами адміністративного права порядок вчинення юридично значимих дій, спрямованих на вирішення в заявному порядку індивідуально-конкретних справ уповноваженим суб’єктом щодо фіксації фактів уведення в правове поле юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, речових прав на майно та їх обтяжень, забезпечуючи легітимацію їхнього правового статусу, законність набуття відповідних прав та їх обтяжень. Аналіз процедури з державної реєстрації юридичних осіб, речових прав на нерухоме майно дав змогу виділити такі її стадії: 1) підготовча; 2) звернення особи та прийняття документів державним реєстратором; 3) розгляд заяв і перевірка поданих документів; 4) ухвалення рішення, проведення державної реєстрації та видача адміністративного акта; 5) оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного реєстратора – факультативна стадія.
Обґрунтовано поняття, виділено елементи адміністративно-правового статусу нотаріуса у відносинах щодо державної реєстрації. Адміністративно-правовий статус нотаріуса як суб’єкта державної реєстрації визначено як врегульована адміністративно-правовими нормами сукупність структурних і взаємопов’язаних елементів, які відображають правове становище нотаріуса у відносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами під час виконання ним повноважень у сфері державної реєстрації, передбачених нормами чинного законодавства.
