Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 "Економіка". – "Херсонський державний університет" Міністерства освіти і науки України; Херсон, Івано-Франківськ, 2025.
Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню управління конкурентоспроможністю ІТ-підприємств у сучасних умовах цифрової трансформації, глобалізації та стрімких технологічних змін. Актуальність теми обумовлена тим, що ІТ-сектор є однією з найдинамічніших та найперспективніших галузей економіки, яка відіграє ключову роль у формуванні цифрової економіки та забезпеченні конкурентоспроможності національної економіки на міжнародній арені. Автор досліджує теоретичні, методичні та практичні аспекти управління конкурентоспроможністю ІТ-підприємств, зокрема в умовах інтеграції до світового бізнес-середовища та формування стійких конкурентних переваг.
У першому розділі дисертації розглядаються теоретико-методичні засади управління конкурентоспроможністю підприємств. Автор аналізує різні концептуальні підходи до визначення сутності конкурентоспроможності, конкурентних переваг та стратегій. Зокрема, досліджуються теорії, такі як ресурсна теорія, теорія знань, теорія ключових компетенцій та інституціональна теорія, які пояснюють джерела формування конкурентних переваг. Особливу увагу приділено впливу цифрової трансформації на конкурентну боротьбу, зокрема на зростання значення інновацій, штучного інтелекту, аналітики великих даних та інших передових технологій.
Другий розділ присвячений дослідженню факторів конкурентоспроможності ІТ-підприємств в Україні. Автор ідентифікує внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на формування конкурентних переваг. Серед внутрішніх факторів виділяються технологічний розвиток, якість персоналу, інноваційний потенціал, ефективність управління та доступ до фінансових ресурсів. Зовнішні фактори включають ринкові умови, інституційне середовище, рівень розвитку цифрової інфраструктури, регуляторну політику держави та міжнародну конкуренцію. Використовуючи різні загальнонаукові та спеціалізовані методи дослідження, а також економіко-математичне моделювання, автор визначає ключові джерела конкурентних переваг для вітчизняних ІТ-підприємств.
У третьому розділі пропонуються напрями формування адаптивної стратегії управління конкурентоспроможністю ІТ-підприємств. Автор розробляє модель формування конкурентних переваг, яка базується на принципах комплексності, адаптивності та інноваційності. Ця модель передбачає інтеграцію таких елементів, як технологічна досконалість, якість продукту/послуги, маркетинг, управління персоналом та партнерські взаємодії. Особливу увагу приділено стейкхолдерській моделі стратегічного управління, яка передбачає взаємодію з усіма зацікавленими сторонами (включаючи клієнтів, постачальників, працівників та державні органи) для забезпечення стійкого розвитку підприємства.
Дослідження базується на використанні різноманітних методів, зокрема системного аналізу, статистичного аналізу, економіко-математичного моделювання та експертної оцінки. Автор пропонує нові підходи до управління конкурентоспроможністю, зокрема модель формування конкурентних переваг на основі цифрової трансформації та стейкхолдерської взаємодії. Ця модель дозволяє підприємствам не лише ефективно конкурувати на ринку, але й забезпечувати довгострокову стійкість у умовах постійних змін.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані для розробки стратегій управління конкурентоспроможністю не лише ІТ-підприємств, але й підприємств інших галузей економіки. Отримані висновки також можуть стати основою для розробки навчальних курсів у закладах вищої освіти, спрямованих на підготовку фахівців у сфері управління конкурентоспроможністю та цифрової трансформації.
Конкурентоспроможність ІТ-підприємств у сучасних умовах визначається здатністю до швидкої адаптації до змін, інтеграції нових технологій та формування інноваційних бізнес-моделей. Ключовими факторами конкурентоспроможності є технологічний розвиток, якість персоналу, доступ до інвестицій та ефективність управління. Стейкхолдерська модель стратегічного управління дозволяє забезпечити стійкий розвиток підприємства через взаємодію з усіма зацікавленими сторонами.
Цифрова трансформація є ключовим чинником формування конкурентних переваг, що вимагає від підприємств постійного впровадження інновацій та адаптації до нових умов. Дисертаційна робота має важливе значення для подальшого розвитку теорії та практики управління конкурентоспроможністю підприємств, зокрема в умовах цифрової економіки та глобалізації.
Ключові слова: конкурентоспроможність, система управління, ІТ-підприємства, інновації, управління, конкурентоспроможність підприємства.
