Фомочкін І. І. Патогенетичне обгрунтування застосування тренталу та тiотриазолiну при лiкуваннi гострого панкреатиту (експериментально-клiнiчне дослiдження)

Дисертацiю присвячено експериментальному обгрунтуванню та клiнiчнiй оцiнцi застосування тренталу та тiотриазолiну при лiкуваннi гострого панкреатиту. На експериментальнiй моделi гострого панкреатиту отримано позитивнi результати щодо корегуючого впливу тренталу та тiотриазолiну на напругу О2 реактивнiсть судин у пiдшлунковiй залозi , процеси перекисного окислення лiпiдiв, активнiсть дегiдрогеназ послужили пiдставою для клiнiчної оцiнки їх ефективностi у хворих на гострий панкреатит. Застосування тренталу та тiотриазолiну при лiкуваннi хворих на гострий панкреатит сприяє бiльш ранньому, у порiвняннi з традицiйною базисною терапiєю, одужанню хворих та скорочує час перебування їх у стацiонарi. Результати дослiджень дозволяють рекомендувати трентал та тiотриазолiн як патогенетичнi засоби для лiкування хворих на гострий панкреатит.