Гладьо С. В. Емотивність художнього тексту: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної прози).

Дисертацію присвячено вивченню емотивності як однієї з базових категорій художнього тексту, дослідження якої пов'язано з вилученням із тексту емоціогенних знань і визначенням специфіки їхнього текстового означування. Встановлено, що реалізація емотивності в художньому тексті здійснюється через її показники - емоційно значущі компоненти тексту, які характеризуються лінгвосеміотичною, лінгвокогнітивною, формально-семантичною та функціональною неоднорідністю. З погляду текстової статики показники емотивності (сигнали емотивності, емотивні ситуації та емотивні топіки) розглядаються як емотивно навантажені текстові компоненти, за допомогою яких у тексті експлікуються емоціогенні знання про мову та в мові, про світ, а також про текстову дійсність. В ракурсі текстової динаміки показники емотивності відбивають процес експлікації цих знань у тексті через вказівку на внутришньорівневі й міжрівневі зв'язки між ними. Сукупності функціонально-однорідних показників емотивності, що базуються на відношеннях аналогі ї , контамінації та амальгамування, об'єднуються в конфігурації. Показники емотивності різних рангів утворюють емотивний профіль як емотивно значущу підструктуру художнього тексту.