Акінде О. Б. Клініко-патогенетичне обґрунтування консервативної терапії постхолецистектомічного синдрому

В основу роботи покладено дослідження 158 хворих, що перенесли ЛХЕ в різні строки, від 6 місяців до 2 років, в віці від 18 до 50 років. Мета дослідження - клініко-патогенетичне обґрунтування консервативної терапії постхолецистектомічного синдрому, що виникає в зв'язку з відсутністю жовчного міхура у хворих на жовчнокам'яну хворобу. Хворим проводилось ультразвукове та рентгенологічне обстеження, фіброгастродуоденоскопія з гістоморфологічним дослідженням біоптатів, внутрішлункова рН-метрія, дуоденальне зондування з визначенням біохімічного складу жовчі - сумарних жовчних кислот (вільних та зв'язаних), холестерину, фосфоліпідів, - з визначенням холатохолестеринового та холестерин/фосфоліпідного коефіцієнтів, літогенного індексу жовчі, а також показників запального процесу - С-реактивного білка, сіалових кислот, гексозамінів, фукози, малонового діальдегіда, мікроскопічне дослідження жовчі. Наукова новизна дослідження та отриманих результатів міститься в тому, що наведені дослідження вперше визначили діагно стичні критерії постхолецистектомічного синдрому у хворих на ЖКХ після перенесеної лапароскопічної холецистектомії, їх патогенетичну значущість та можливість передбачення пливу ПХЕС. Теоретичне та практичне значення полягає в розробці об'єктивних та інформативних показників, необхідних для проведення диференційованої діагностики ПХЕС та проведення профілактичної та лікарської терапії цієї патології. Проведені дослідження дали змогу визначити діагностичні критерії та прогностичні маркери, що відображують порушення біохімічного складу жовчі, функціонально-морфологічного стану біліодуоденальної зони, що визначають умови для розвитку ПХЕС. На підставі комплексного підходу, що включає оцінку ступеню літогенності жовчі, активності запального процесу в органах біліодуоденального тракту, порушення пасажу жовчі, дискінетичних розладів сфінктерного апарату жовчних шляхів, розроблені головні напрямки реабілітації та лікування хворих на ранній стадії розвитку постхолецистектомічного синдрому в зв'язку з відсутністю жовчн ого міхура як органа у хворих на ЖКХ.