Сердюк Т. Є. Клініко-гемодинамічні ефекти лозартана та метопролола у хворих з хронічною серцевою недостатністю: порівняльне дослідження

Дисертацію присвячено вивченню в порівняльному аспекті впливу терапіі лозартаном і метопрололом на клініко-функціональний стан, фізичну працездатність, гемодинаміку у хворих із ХСН. Вперше проведене порівняння ефективності комбінованого з ІАПФ застосування кожного з вивчених препаратів і без такого. Визначено, що приєднання до базисного лікування ХСН метопролола, на відміну від лозартана, призводить до поліпшення фізичної працездатності хворих, зниженням розміру ПД у стані спокою і зменшенням КДО ЛШ. Комбіноване лікування метопрололом з ІАПФ, на відміну від його ізольованого використання, сприятливіше впливає на показники внутрисерцевої гемодинаміки (зменшенням КСО і КДО). Ізольоване застосування лозартана супроводжується, на відміну від його комбінації з ІАПФ, поліпшенням гемодинамічного забезпечення фізичного навантаження, зниженням розміру ЛП і зменшенням КСО.