Медведюк Л. Г. Трансформація природи мистецтва та літератури в новітньому часі.

Дисертацію присвячено фундаментально значущим процесам в історії європейської художньої культури кінця XVIII-го - початку XX-го ст., що являють собою докорінну трансформацію попередньої традиційної "мімезисоцентричної" й об'єктоцентричної природи мистецтва та літератури в якісно нову - "немімезисоцентричну", яка допускає різностильовий плюралізм, зумовлений цілковитою свободою авторської самореалізації. Уперше введено в порівняльне літературознавство категорії, які досі не мали місця у ньому і вживання яких надиктоване потребою адекватного розкриття заявленої теми. Крім автентичного арістотелівського (протоарістотелівського) мімезису, використано поняття мімезису проарістотелівського і неарістотелівського з їхнім порівняльно-історичним аналізом. Підхоплено і розвинуто до категоріального рівня думку Августа Шлегеля про стару багатовікову доромантичну еру і нову, започатковану романтизмом, еру в історії європейської художньої культури. Із залученням даних міждисциплінарного характеру показано, що вирішальну роль у переході від першої до другої зіграв так званий "коперніканський переворот" у мисленні європейського людства. У зв'язку з цим порушено проблему мегаперіодизації історії мистецтва та літератури, звернуто увагу на значення колообігу новітніх естетико-філософських ідей для формування й утвердження нової природи мистецтва та літератури.