Мельник М. В. Ветеринарно-санітарна експертиза бджолиного меду в сучасних екологічних умовах України

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0402U002444

Здобувач

Спеціальність

  • 16.00.09 - Ветеринарно-санітарна експертиза

27-06-2002

Спеціалізована вчена рада

Д 26.004.03

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Об'єкт - мед з різних регіонів України, а також ґрунти, анатомічні частини рослин-медоносів та бджіл. Метою роботи було вивчення натуральності меду за комплексом органолептичних ознак та лабораторних показників і їх аналіз для порівняння якості ботанічних сортів і зразків товарної продукції з різних областей України. 1. Методи - органолептичні, фізико-хімічні, біохімічні та радіологічні методики. Одержані результати обробляли статистично. Встановлено, що діастазна активність меду з таких медоносів, як біла акація, плодові дерева, не стійка і протягом одного року зберігання може знизитися до нуля, а вміст інвертованого цукру - до 40 %. Активна кислотність медів України коливається від 3,5 до 4,5 (рН). Буферна ємність меду, очевидно, залежить від хімічного складу ґрунтів, на яких ростуть медоноси. Антибіотики в меді здатні тривалий час зберігатися і виявляються у ньому навіть через 18 місяців зберігання. Встановлено, що вміст нітратів у меді дуже незначний (від 4,1 до 11 мг/кг), а нітритів зовсім не виявлено. Забрудненість меду пестицидами пов'язана не стільки з видовими особливостями рослин медоносів, скільки з рівнем забрудненості ґрунтів певними пестицидами, зокрема їх здатністю тривалий час зберігатися в них . Рівень забрудненості меду цезієм-137 коливався в межах 1,2 - 68,4 Бк/кг. Рівень забрудненості меду, порівняно з нектаром, більший у два - три рази. Коефіцієнт переходу цезію-137 з дерново-підзолистого ґрунту в нектар рослин та мед різний при тій самій щільності забруднення територій. Накопичення ізотопів цезію у рослинах пов'язане з їх видовими особливостями. Вміст радіонуклідів у тілі бджіл, що зимують, більший у 10 разів, ніж у літніх бджіл. Сфера використання - отриманні дані можуть бути використані при розробці нормативно-правових актів (ДСТУ, "Правил...") щодо ветеринарно-санітарної оцінки меду. До того ж вони можуть бути використані при укладанні підручників та посібників з ветеринарно-санітарної експертизи та бджільництва, а також збагачують новими науковими даними спеціалістів з охоронидовкілля.

Файли

Схожі дисертації