Об'єкт дослідження: гіпертонічна хвороба. Мета дослідження: підвищення ефективності терапії ГХ і зменшення ризику розвитку ускладнень на підставі вивчення змін активності ферменту АПФ-незалежного шляху утворення АІІ - хімази в динаміці лікування хворих ГХ, розширення уявлення про патогенетичні ланки захворювання і призначення адекватної терапії з урахуванням результатів проведених досліджень. Методи дослідження: Для досягнення поставленої в роботі мети усім хворим для визначення загального стану організму проводили загальноприйняті клініко-лабораторні дослідження. Зміст у сироватці крові загального холестерину, холестерину ліпопротеідів високої щільності і триглицерідів визначався за допомогою ферментативного методу. Для вивчення морфофункціональних показників і показників внутрісерцевої гемодинаміки застосовувався метод двовимірної ехокардіографії. Для вивчення рівня протеіназ, нетрипсинподібних протеіназ, окремо активності хімази, тоніну, трипсинінгібітороної активності ?-1-інгібітору протеіназ, ?-2-макроглобуліну використовували ферментативні високочутливі методи і набори, розроблені в Інституті терапії АМН України. Теоретичні і практичні результати: В результаті проведеного дослідження показана важлива роль вивчення змін активності протеолітичних ферментів, зокрема, ферменту АПФ-незалежного шляху утворення - хімази при ГХ, що дозволяє підвищити якість ранньої діагностики ускладнень, які виникають при даній патології, а також призначення адекватної ефективної терапії з урахуванням індивідуальних особливостей. Оцінку рівня змісту ЗХС і ЛПВЩ нарівні з визначенням активності хімази можна рекомендувати для прогнозування розвитку ІХС і атеросклерозу. Розроблено ефективні терапевтичні підходи корекції порушення показників скорочувальної функції міокарда і гемодинамічних змін у хворих на ГХ на підставі використання кардіоселективних ?-блокаторів, інгібіторів АПФ і антагоністів рецепторів ангіотензину II з урахуванням активності системи протеіназа - інгібітор протеіназ. Новизна: Проведено більш поглиблене вивчення компонентів ренін-ангіотензинової системи, клінічно і патогенетично вагомих показників при ГХ у динаміці лікування. У процесі дослідження визначені нові ефективні методи оцінки активності АПФ-незалежних шляхів утворення ангіотензину II, а також виявлені критерії ефективності і раціональні схеми застосування антигіпертензивних препаратів при ГХ з урахуванням рівня активності ферменту АПФ-незалежних шляхів утворення ангіотензину II - хімази. Показано, що застосування кардіоселективних ?-блокаторів, інгібіторів АПФ і антагоністів рецепторів ангіотензину II у виді монотерапії чи в комбінації, дозволяє позитивно впливати на клініко-гемодинамичні показники серцево-судинної системи, а також здійснює стабілізуючий ефект на активність протеолітичних ферментів у хворих ГХ. .Ступінь упровадження: Результати роботи впроваджено в клінічну практику терапевтичних та кардіологічних відділень: Інституту терапії АМН України, Харківської обласної лікарні, міській клінічній лікарні № 11, кафедри госпітальної терапії, ЛФ і СМ Буковинської державної медичної академії, поліклініці Чернівецького обласного клінічного кардіологічного диспансеру. Сфера використання: медицина, гастроентерологія
