Муляр С. П. Колористична семантика в структурі російського художнього тексту (мова поезії 70-80-х рр. ХХ століття).

Досліджено склад та функціонування власне колористичної лексики та колоративів у мові російської поезії 70-80-х рр. ХХ ст. Матеріалом для аналізу слугували тексти Б.Ахмадуліної, А.Вознесенського, Ю.Друніної та їхніх сучасників. Розглянуто метафоричні структури на базі номінацій кольору, наближені в значній своїй частині до узуальних моделей, разом з тим з'ясовано й індивідуальні конотативні ускладнення лексем. Увагу приділено розглядові колоративів в емотивних значеннях, які стають основою для численних експресивних слововживань. Як один із чинників підвищення експресивності мовлення схарактеризовано актуалізацію внутрішньої форми колоризмів.У складі лексико-семантичного поля кольору описано парадигматичні і синтагматичні зв'язки компонентів ядерної і периферійної зони; висвітлено символічні їхні осмислення, роль в антонімічних структурах, у складі компаративних зворотів тощо. Розкрито можливості колористичної лексики у створенні індивідуальної поетичної "картини світу".