Бросаліна О. Г. Художньо-естетичні засади неокласицизму і творчість Михайла Ореста та Ігоря Качуровського

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0403U003323

Здобувач

Спеціальність

  • 10.01.06 - Теорія літератури

14-10-2003

Спеціалізована вчена рада

Д 26.001.15

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

Дисертація присвячена естетиці та поетиці М.Ореста й І.Качуровського - послідовників київських неокласиків у поезії і водночас теоретиків українського неокласицизму. Висвітлюється роль обох "молодших неокласиків" у формуванні неокласицистичної течії в українській літературі. Визначаються їх головні естетичні засади: естетизм, що ґрунтується на ідеалістичній концепції Краси як чуттєвого втілення Добра та Істини, артизм, традиціоналізм, концепція автономності мистецтва. Зўясовуються їх погляди на співвідношення раціонального й ірраціонального начал у процесі творчості. Проводиться порівняльний аналіз індивідуальних поетик М.Ореста й І.Качуровського на рівнях іконіки, стилістики, віршостилістики (метрики, строфіки і фоніки) та ґенерики. Ключові слова: Михайло Орест, Ігор Качуровський, неокласицизм, естетизм, артизм, традиціоналізм, автономність мистецтва, поетика.

Файли

Схожі дисертації

0523U100254

Бортнік Жанна Іванівна

Концепція лімінальності в літературознавчій парадигмі: проєкція на сучасну українську драму

0421U101507

Полторацька Алла Яківна

Дискурс бестіарності у художній літературі кінця ХХ – початку ХХІ століття (на матеріалі творів Дж. Бовена «Вуличний кіт на ім’я Боб», Б. Вербера «Завтра будуть коти», Дж. Кутзее «Безчестя», О. Токарчук «Веди свій плуг понад кістками мертвих»).

0420U102389

Остапович Марія Олександрівна

Авторська модель польського іронічного наративу (приклад Станіслава Дигата).

0520U101695

Демська-Будзуляк Леся Мар'янівна

Українське літературознавство від ідеї до тексту: неокласичний дискурс (на матеріалі студій кінця ХІХ – першої третини ХХ ст.).

0520U101532

Бондарук Людмила Василівна

Роль символу в структурі символістського наративу (на матеріалі творів Марселя Пруста і Моріса Метерлінка).