Потапов Е. В. Клініко-експериментальне обгрунтування локального застосування тіотриазоліну у лікуванні дітей, хворих на хронічний аденоїдит

Дисертація присвячена питанням вивчення локального і місцевого імунітету у дітей, хворих на хронічний аденоїдит, та розробці патогенетичних методів їх лікування. Проведені клініко-імунологічні дослідження показали, що у дітей, хворих на хронічний аденоїдит, мають місце відхилення в системному і місцевому імунітеті, які можна розглядати як імунодефіцитний стан. Експериментальні дослідження, проведені in vitro на культурі тканини, що переживає, показали, що клітини глоткового мигдалика можуть бути активовані тіотриазоліном за широким спектром імуномодулюючих впливів, що підтверджено морфогістохімічними дослідженнями. Виявлено, що додавання аскорбінової кислоти потенціює імуномодулюючі властивості тіотриазоліну, а додавання цинку супроводжувалося активацією функції цитотоксичних клітин глоткового мигдалика. Основу терапії дітей, хворих на хронічний аденоїдит, складало локальне застосування розчину тіотриазоліну з аскорбіновою кислотою, доповнене в окремій групі фонофорезом сірчанокислого цинку на область регіонарних лімфатичних вузлів. Проведене лікування дозволило виявити високу клінічну ефективність запропонованого методу у порівнянні з традиційно застосовуваною у даної категорії хворих схемою терапії, що підтверджувалося поліпшенням показників місцевого і системного імунітету.