Прихода І. В. Ефективність антигіпертензивної терапії у хворих на метаболічний синдром Х за даними добового моніторингу артеріального тиску та електрокардіограми.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0404U000715

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.11 - Кардіологія

22-01-2004

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.04

Анотація

Об'єкт дослідження: метаболічний синдром Х. Мета дослідження: розробка найбільш ефективних методів лікування хворих на МСХ на підставі порівняльної оцінки ефективності різних антигіпертензивних препаратів 1-го ря-ду (СПa1АБ, ІАПФ, АРА ІІ) як при монотерапії, так і в ком-бінації з гіполіпідемічною терапією. Методи дослідження: показники АДМАТ та ЕКГ вивчалися за допомогою 24-годинного моніторування АТ та ЕКГ; пока-зники внутрішньосерцевої гемодинаміки та структурно-функціонального стану міокарда оцінювалися за допомогою ЕхоКС у М-режимі. Визначення показників ліпідного обміну здійснювали ферментативним методом на автоаналізаторі. Визначення рівня глюкози крові здійснювали глюкозоокси-дазним методом за допомогою глюкометру. Визначення рів-ню ІРІ крові здійснювали імуноферментним методом. Ан-тропометричне обстеження здійснювали шляхом визначення зрісту, ваги з подальшим розрахуванням ІМТ, визначення ОТ,ОС і подальшим розрахуванням відношення ОТ/ОС Теоретичні і практичні результати: показана необхідність шрокого впровадження до клінічної практики АДМАТ та ЕКГ з метою виявлення індивідуальних особливостей добо-вого профілю АТ, діагностики безсимптомних епізодів під-вищення АТ, наявності ішемії міокарда(в тому числі її без-больової форми) і адекватного вибору антигіпертензивних препаратів. Визначені особливості внутрішньосерцевої ге-модинаміки та структурно-функціонального стану міокарда у хворих на МСХ, а також особливості ліпідного та вуглевод-ного обміну. Розроблено оптимальні схеми антигіпертензив-ної терапії хворих на МСХ з урахуванням параметрів АД-МАТ та ЕКГ, особливостей внутрішньосерцевої гемодинамі-ки, структурно-функціонального стану міокарда, ліпідного і вуглеводного обміну та їхнього взаємозв'язку. Визначено прогностичну значущість параметрів АДМАТ та ЕКГ відно-сно розвитку уражень органів - мішеней та виникнення різ-них ускладнень. Показана практична важливість викорис-тання для контролю ефективності антигіпертензивної терапії не лише середніх величин АТ, але й таких складових добово-го профілю А,як показники "навантаження тиском", варіа-бельність АТ (STD), добовий індекс (ДІ), індекс часу (ІЧ). Доведено практичне значення використання АДМЕКГ для контролю ефективності антигіпертензивної терапії у відно-шенні розповсюдженості, вираженості та тривалісті ішемії міокарда (в тому числі її безбольової форми) у хворих на МСХ. Новизна: визначені особливості клінічних проявів АГ у хворих на МСХ. Доведені більш значні зміни основних складових добового профілю АТ у хворих на МСХ у порів-нянні з хворими на ЕГ з ОЖ без ІР. Визначено взаємозв'язки між параметрами АДМАТ і показниками ліпідного, вуглево-дного обміну та антропометричного обстеження у хворих на МСХ.Встановлено, що у хворих на МСХ досить часто зу-стрічається ішемія міокарда (в тому числі її безбольова фо-рма), розвиток якої повўязаний з деякими параметрами АД-МАТ і показниками ліпідного, вуглеводного обміну, струк-турно-функціонального стану міокарда та антропометрично-го обстеження. Доведені більш значні зміни геометрії ЛШ у хворих на МСХ у порівняннз хворими на ЕГ з ОЖ без ІР. Встановлено особливості внутрішньосерцевої гемодинаміки та структурно-функціонального стану міокарда у хворих на МСХ та їх залежність від показників АДМАТ, ліпідного, ву-глеводного обміну та антропометричного обстеження. Вста-новлено особливості впливу антигіпертензивної терапії на показники АДМАТ та ЕКГ, показники ліпідного та вуглево-дного обміну як при монотерапії, так і в комбінації з гіполі-підемічною терапією. Опрацьовані схеми терапії хворих на МСХ, які не тільки забезпечують антигіпертензивний ефект, але й сприяють покращенню коронарного кровообігу та по-зитивним метаболічним змінам. Показано, що доповнення антигіпертензивної терапії ципрофібратом у хворих на МСХ супроводжується достовірним покращенням метаболічних показників. На основі системного аналізу визначено специ-фіку структурної перебудови функціональної системи орга-нізму хворих на МСХ у динаміці антигіпертензивної терапії. Ступінь упровадження результати проведеного досліджен-ня впроваджено у практику охорони здоров'я Інституту те-рапії АМН України, м.Харків, Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, Харківської міської клінічної багатопрофільної лікарні №8, Луганського облас-ного клінічного кардіологічного диспансеру, Луганської мі-ської клінічної багатопрофільної лікарні №1, а також в учбо-вий процес на кафедрі кардіології та функціональної діагно-стики ХМАПО МОЗ України. Сфера використання: медицина, кардіологія.

Файли

Схожі дисертації

0524U000129

Рековець Оксана Леонідівна

Клініко-патогенетичне обгрунтування індивідуалізованих діагностичних підходів та лікувальних програм при резистентній артеріальній гіпертензії

0523U100016

Масловський Валентин Юрійович

Прогностичне значення різних клініко-інструментальних маркерів і варіантів базової терапії для оцінки якості життя і характеру перебігу інфаркту міокарда без елевації сегменту ST

0421U103208

Ковбаснюк Юрій Васильович

Структурно-функціональний стан міокарда та особливості плазмового гемостазу в пацієнтів з фібриляцією передсердь і різним індексом маси тіла

0821U101742

Танська Ольга Олександрівна

Критерії відбору пацієнтів для включення в лист очікування на трансплантацію серця

0821U101115

Кутя Інна Миколаївна

Патогенетичне та прогностичне значення васкулоендотеліального фактора росту–А при гострому інфаркті міокарда з елевацією сегменту ST