Ярова К. К. Клініко-патогенетична характеристика гломерулонефриту у дітей на фоні сучасних методів лікування (клініко-експериментальне дослідження)

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0404U001261

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.10 - Педіатрія

12-03-2004

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.04

Анотація

1. Об'єкт дослідження: гломерулонефрит. Мета дослідження. Удосконалення лікування гострого гломерулонефриту у дітей на підставі поглибленного вивчення ролі в формуванні неімунних аспектів захворювання вікоких особливостей порушень обміну фосфоліпідів і інозитолфосфатів й оптимізації їх медикаментозної корекції. Методи дослідження: для верифікації діагнозу проводили ретельне клінічне обстеження та загальноприйняті лабораторні дослідження. Визначали рівні ІФ в лейкоцитах крові, загальних ФЛ та їх фракцій, МДА, ДК та тіолових груп в плазмі крові, активності фосфоліпази А в еритроцитах та лейкоцитах крові. Моделювання автоімунного ГН у щурів та визначення рівнів ІФ в клітинах нирок, лімфоцитах та тромбоцитах крові, фосфоліпідного складу мембран, рівнів іонізованого кальцію, АТФ, СДГ, ІЦДГ, ГК клітин нирок. Наукова новизна: Визначено особливості вмісту ІФ в лейкоцитах крові у дітей з гострим ГН в залежності від віку хворих, активності та тяжкості захворювання. В еспериментальній частині роботи в умовах моделювання автоімунного ГН у щурів 1,3 та 6 міс отримано результати, які свідчать про наявність вікових особливостей ФЛ обміну, мембранодеструктивних процесів та енергозабезпечення клітин нирок. Виявлення односпрямованості змін обміну ІФ в ниркових гомогенатах та клітинах периферійної крові при експериментальному ГН дозволило запропонувати вивчення фракційного складу ІФ лейкоцитів для характеристики метаболічних процесів в нирках. при ГН у дітей. На підставі встановлення взаємозв'язку змін ФІ обміну зі ступенем мембранних порушень, тяжкістю та активністю ГН, виявлення достовірних кореляцій між показниками ФЛ обміну, ПОЛ та системи імунітету патогенетично обґрунтовано роль порушень в обміні ІФ в неімунних механізмах патогенезу ГН. Практичне значення отриманих результатів: Для підвищення якості діагностики, прогнозування перебігу та контролю ефективності здійснюваної терапії у дітей з гострим ГН в комплексній оцінці клініко-лабораторних показників є доцільним використання визначення ІФ в лейкоцитах крові. Порушення в обміні ІФ, які закономірно визначені в результаті дослідження і мають суттєве патогенетичне значення, слід розглядати як важливий критерій розвитку та прогресування гострого ГН у дітей. Позитивний ефект застосування ІАПФ (каптоприлу) та антиоксидантів (вітамін Е, дімефосфон) на показники ФІ обміну дозволяє рекомендувати вказані комбінації препаратів для лікування гострого ГН у дітей. Ступінь впровадження: Результати дослідження впроваджено у практику нефрологічного відділення МДКЛ № 16 м.Харкова, МДКЛ №2 і №6 м. Дніпропетровська, дитячого територіального медичного об'єднання м. Євпаторії та нефрологічних відділень ОДКЛ м.м. Харкова, Донецька, Запоріжжя, Івано-Франківська, Луганська, включені в навчальний курс кафедри факультетської педіатрії. Сфера використання: медицина, педіатрія, нефрологія.

Файли

Схожі дисертації

0524U000114

Никитюк Світлана Олексіївна

Лайм-бореліоз у дітей: клініко-епідеміологічні та імунопатогенетичні особливості, діагностика, лікування і реабілітаційні заходи

0524U000105

Завгородня Наталя Юріївна

Екзогенні та ендогенні фактори ризику метаболічно-асоційованої жирової хвороби печінки у дітей: критерії ранньої діагностики та прогнозування

0523U100241

Мозирська Олена Вікторівна

Атопічний дерматит у дітей з поліморфізмами генів рецепторів розпізнавання патерну: клінічний перебіг, лікування та прогноз в залежності від профілю сенсибілізації

0523U100134

Сарапук Ірина Мирославівна

Неонатальний інтегральний нейро-розвитковий догляд для передчасно народжених дітей: передумови, складові, їх патогенетичні механізми, ранні та віддалені наслідки

0823U100499

Титуса Андрій Васильович

Субклінічний дефіцит кальцію у дітей раннього шкільного віку: шляхи формування та корекції