ДЯКУН О. М. Міфологічний дискурс прози Мігеля Анхеля Астуріаса.

Захищається рукопис, у якому здійснений системний аналіз міфологічного дискурсу прозових творів М.А. Астуріаса різних років з точки зору художнього втілення проблеми транскультурної метизації і пошуку рішення інтеграції мультикультуральної ідентичності. Водночас здійснюється системний аналіз "Легенд Гватемали" із урахуванням перспектив трьох художньо-естетичних систем, які стали основою творчості цього письменника - міфології майя, сюрреалізму та іспанського бароко. Детально аналізується вплив символіки міфології майя (перш за все, пов'язаної з космогонічними уявленнями майя, а також символіки бога Кукулькана); встановлюються перегуки з давніми текстами майя ("Пополь-Вух", "Чілам Балам", сакральна поезія); визначається модель використання Астуріасом як символів міфології майя, так і запозичень із доколумбових текстів. Вперше досліджуються аналогії між ритмікою і образністю "Легенд Гватемали" та принципами архітектури майя і особливостями доколумбового візуального мистецтва. Залучення до аналізу творів,що репрезентують різні періоди творчості М.А. Астуріаса і відображають циклічність його творчого шляху (міфологічно-сюрреалістична проза - "соціальна" проза - повернення до міфологічно-сюрреалістичного стилю), дозволило дослідити еволюцію міфологічного дискурсу астуріасівської прози, а також окреслити еволюцію автора у баченні гватемальського національного суб'єкту (від вертикальної, ієрархізованої надбудови у "Легендах Гватемали" (синкретичний образ міста-вежі) до горизонтального співставлення, сумісності у "Дзеркалі Ліди Саль". Однак Астуріас так і не приходить до остаточного і назавжди оформленого рішення проблеми інтеграції мультикультуральної ідентичності. Процес транскультуризації у Латинській Америці все ще не може вважатися завершеним, а тому напруга між "хотіти бути" і "могти бути" продовжує проявлятися в мистецтві і соціальному житті континенту.