Овтіна О. Ю. Застосування гідролазеротерапії на санаторно-курортному етапі лікування хворих на нейроциркуляторну дистонію у поєднанні з хронічним тонзилітом

Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню доцільності застосування гідролазеротерапії та електрофорезу пелоїдину з метою підвищення ефективності комплексного санаторно-курортного лікування хворих на нейроциркуляторну дистонію у сполученні із хронічним тонзилітом. У 122 пацієнтів віком 12-15 років виявлено особливості клінічного перебігу нейроциркуляторної дистонії у сполученні із хронічним тонзилітом та адаптації до фізичного навантаження залежно від типу нейроциркуляторної дистонії. Отримано дані стосовно сприятливої дії запропонованого комплексу на клінічні прояви нейроциркуляторної дистонії й хронічного тонзиліту, нормалізації артеріального тиску, встановлено поліпшення показників біоелектричної активності серця. Виявлено зниження приросту частоти серцевих скорочень й артеріального тиску за умови кліно-ортостатичної проби й у разі фізичного навантажування, поліпшення показників внутрішньосерцевої гемодинаміки. Опрацьованим засобом лікування досягається покращення клінічного стану у 83,3% пацієнтів та збереження ремісії сполученої патології понад 6 місяців у 68% обстежених хворих. Визначено показання для диференційованого використання гідролазеротерапії у комплексному санаторно-курортному лікуванні залежно від типу нейроциркуляторної дистонії й наявності хронічного тонзиліту. Основні результати дослідження запроваджено у практику роботи лікувально-профілактичних установ.