Бредун О. Ю. Експериментально-клінічне обґрунтування застосування комбінації тималіну та амізону для корекції мукозального імунітету при хронічному верхньощелепному синуїті у дітей

Дисертація присвячена підвищенню ефективності консервативного лікування дітей хворих на хронічний верхньощелепний синуїт з урахуванням наявності нових етіологічних чинників та шляхом корекції порушень в імунній системі слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Встановлено, що клітини респіраторного епітелію середніх носових ходів у 56,6% дітей хворих на хронічний верхньощелепний синуїт уражено хламідійною інфекцією; при видовій ідентифікації в крові цих хворих визначається діагностично-значимий рівень антитіл класу IgG до антигенів Chlamydia pneumoniae та Chlamydia psittaci. Було з'ясовано, що рівень sIgA в секреті ротової частини глотки та ексудаті верхньощелепних пазух є важливим тестом для визначення стану місцевого імунітету та для оцінки ефективності лікування дітей хворих на хронічний верхньощелепний синуїт. Завдяки морфологічним, гістологічним, імунологічним дослідженням, що були проведені в експерименті на щурах з модельованим хронічним ринітом дозволили встановити ефективність протизапальноїта імунокорегуючої дії тималіну та амізону як окремо, так і в комбінації. Запропонований метод лікування дітей хворих на хронічний верхньощелепний синуїт у вигляді препарату з групи макролідів та експериментально обґрунтоване застосування імунотропних препаратів тималіну й амізону виявив свою ефективність. Все це сприяло зменшенню терміну перебування хворого в стаціонарі та подовженню міжрецидивного періоду.