Гамрецька Г. С. Становлення історіософського світобачення майбутнього педагога

Об'єктом дослідження - становлення світогляду особистості фахівця-педагога. Мета дослідження - виявлення сутності філософсько-освітнього підходу до формування історіософського світобачення особистості та визначення засад методологічної переорієнтації історіософської підготовки майбутнього педагога у процесі вивчення суспільних дисциплін. Методи дослідження. У процесі дослідження пріоритетною виступала ідея філософського синтетичного теоретизування. Використані також загальнонаукові принципи: системності, історизму; методи: порівняльний, аналітичний, конкретно-історичний та метод соціологічного опитування. Теоретичне і практичне значення: результати дослідження можуть бути використані в подальшій розробці філософсько-педагогічних проблем, що стосуються історіософського світобачення; можуть бути застосовані при викладанні відповідних тем з соціальної філософії, філософії історії, філософії освіти, курсів історії та педагогіки. Новітність впроваджуваного. 1. Аргументовано положення про те, що історіософська складова як елемент світоглядної підготовки передбачає процес освоєння та осягнення майбутніми вчителями тенденцій розвитку історичної дійсності, формування соціальної самоідентичності, залучення їх до системи цінностей, норм і відносин суспільства, формування певних соціальних якостей як компонент професійного потенціалу педагогів. 2. Досліджено сутність світоглядної підготовки майбутнього педагога на різних етапах розвитку українського суспільства. 3. Виявлено факт панування у вищій педагогічній школі гностичного підходу до підготовки фахівця та обґрунтовано важливість переходу до рефлексивно-креативного, компетентнісного знання, яке забезпечуватиме становлення вчителя як суб'єкта цілісної педагогічної діяльності. 4. Доведено, що методологічна переорієнтація історіософської складової сучасної світоглядної підготовки фахівця зумовлена не тільки потребою творення умов для реалізації світоглядного спрямування навчального процесу, але й необхідністю формування у майбутнього педагога здатності до когерентності, світоглядної мобільності та цивілізаційної компетентності. 5. Визначено зміст історіософської підготовки майбутнього педагога за умови сучасних докорінних соціокультурних трансформацій. 6. Встановлено, що історіософська підготовка як соціогуманітарна компонента професіоналізму педагога повинна базуватися на методологічних основах, де засадовими принципами є: інтеграція різних гуманітарних дисциплін; світоглядний плюралізм, котрий забезпечує умови для світоглядного самовизначення особистості й зумовлює поліфонію та діалогізацію навчального процесу; гуманістична спрямованість, яка набуває особливого звучання за умови трансформації освітньої системи в напрямку до формування суб'єкт-суб'єктних відносин; природоісторизм, що зумовлює традицієзнавчий підхід до історіософської підготовки. Сфера (галузь) використання - у вищих навчальних гуманітарних закладах з метою оптимізації процесу становлення світобачення особистості.