Об'єкт дослідження: генералізована форма міастенії. Мета дослідження: поліпшення результатів хірургічного лі-кування хворих на міастенію шляхом розробки комплексних методів лікування. Визначення показань та критеріїв для хі-рургічного лікування хворих на міастенію, оцінки компенса-ції міастенічного процесу. Методи дослідження: розв'язання поставлених задач проводи-лось за допомогою загальноклінічних, біохімічних, електрофізіо-логічних, функціональних, загальноімуно-логічних, ультраструкту-рно-морфометричних, ультразвукових досліджень, комп'ютер-ної томографії та пневмомедіастенографії переднього середостіння. Практичне значення отриманих результатів: удосконалена система спеціалізованої хірургічної допомоги хворим на міастенію, попередження летальності та забезпечення патогенетичного лікування з обгрунтуванням двохетапної технології: на першому етапі - виконання тимектомії, на другому - виконання імплантації плодового тимуса, як засобу замісної корекції. Для клінічної стандартизації оцінки тяжкості впроваджено спеціальну технологію оцінки тяжкості перебігу міастенії, як інтегрального клініко-функціонального показника патогенетичної ефективності хірургічного втручання в системі комплексного лікування. Доведено, що виконання тимектомії з наступною імплантацією плодового тимуса повинно враховувати клінічний гістерезис компенсації та варіанти імунологічного стану, що потребує індивідуалізованого підходу при виборі хірургічної тактики. При виконанні тимектомії та імплантації плодового тимуса слід використовувати обгрунтований комплекс показників функціонального стану респіраторної системи, які визначають рівень функціональної компенсації дихальних порушень та враховують різну інтенсивність основного обміну (ОО) і енерготрати, які серед хворих з легким перебігом достовірно вище референтного значення та знижені при тяжкому перебігові міастенії. Для визначення ефективності хірургічного лікування обґрунтована класифікація варіантів клініко-функціональної компенсації у хворих на міастенію, яка враховує повноту тастабільність відновлення функціональних порушень у віддаленому післяопераційному періоді (повна, часткова стабільна, часткова нестабільна). З урахуванням компенсаторних ефектів, які формуються при послідовному виконанні ТЕ і ІПТ, запропонована клінічна схема оцінки ефективності хірургічного лікування міастенії. Наукова новизна отриманих результатів: запропоновані способи профілактики міастенічних кризів ("Спосіб профілактики міастенічного кризу"; деклараційний патент на винахід № 58284 А). Реалізовано комплексний підхід до вив-чення тяжкості міастенії, як передумови для ефективного за-стосування хірургічного методу з поглибленим дослідженям клініко-функціонального стану хворих до тимектомії, у віддалені терміни після тимектомії й після виконання імплантації плодового тимусу ("Спосіб оцінки тяжкості пе-ребігу міастенії"; деклараційний патент на винахід № 69155 А).Проведено систематизоване вивчення клінічної феномено-логії тяжкості міастенії з визначенням абсолютних та віднос-них показань до виконання тимектомії на базі багатофактор-ної клініко-синдромологічної оцінки з урахуванням специфі-чних та загальнопатологічних критеріїв. За даними ретроспе-ктивно-проспективного аналізу досліджено госпіталізовану захворюваність та фактори, які впливають на хірургічну акти-вність серед хворих на міастенію. На основі системного ана-лізу виявлено кількісні взаємовідносини ультраструктурно- органометричних показників тимуса залежно від тяжкості мі-астенії. Поглиблене вивчення функції респіраторної системи хворих з різною тяжкістю перебігу міастенії у до- та після-операційному періодах дозволило вивчити ефективність ти-мектомії (TE) та імплантації плододового тимуса (ІПТ). З по-зицій аналізу інтегральних показників рівня основного обміну досліджена клінічна феноменологія тяжкості міастенії, яка пояснюється компенсаторними енерготратами; обгрунтовано систему оцінки клініко -функціональної компенсації міастенії під впливом хірургічного лікування та при комплексному підході. Ступінь впровадження: результати дослідження впрова-джені в роботу хірургічних відділень Харківської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, у хірургічній клініці Ін-ституту медичної радіології АМН України, а деякі положення дослідження використовуються в навчальному процесі на ка-федрі госпітальної хірургії Харківського державного медич-ного університету. За результатами дослідження підготовлено два нововведення. Сфера (галузь) використання: медицина, хірургія.
