Янкевич О. О. Клінічні, метаболічні та гемодинамічні особливості різних структурно-функціональних типів гіпертензивного серця.

Об'єкт дослідження: артеріальна гіпертензія 1-2 ступеню. Мета дослідження:оптимізація діагностики гіпертензивного серця та удосконалення оцінки розладу регуляції кровообігу при АГ з урахуванням наявності у пацієнтів метаболічного синдрому. Методи дослідження: для вивчення структурно-функціональних характеристик та визначення типу геометрії лівого шлуночка застосовувався метод ехокардіографії у В- і М-режимах сканування. Визначення концентрації глюкози в плазмі венозної крові натще та після перорального тесту толерантності до глюкози, а також концентрації кортизолу, загальних ліпідів, загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеідів низької та високої щільності натще здійснено ферментативним методом з використанням стандартних наборів. Вміст інсуліну в плазмі крові визначався радіоімунним методом. Добовий профіль артеріального тиску вивчався на підставі результатів 24-годинного моніторування. Дослідження стану нейрогуморальної регуляції кровообігу здійснювалося за допомогою аналізу варіабельності серцевого ритму у стані спокою лежачи та при проведенні активної ортостатичної проби. Практичне значення отриманих результатів: доведено користь визначення типу геометричного ремоделювання лівого шлуночка як інтегральної характеристики, що відображує особливості центральної гемодинаміки і функціонального стану міокарду. При цьому, наголошено на доцільності застосування індексації маси міокарду за зростом в ступені 2,7 для адекватної оцінки внеску ожиріння у формування гіпертрофії лівого шлуночка. Висвітлено, що зниження чутливості до інсуліну у пацієнтів з артеріальною гіпертензією найпотужніше пов'язано з величиною окружності талії, що надає можливість здійснення експрес-діагностики інсулінорезистентності на ранніх етапах клінічного обстеження хворих. Обґрунтовано цінність проведення дослідження варіабельності серцевого ритму на підставі аналізу коротких записів електрокардіограми при ортостатичному тестуванні як скринінг-методу, що дозволяє запідозрити порушення добового профілю артеріального тиску, метаболічні розлади і ремоделювання лівого шлуночка у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Наукова новизна отриманих результатів: висвітлено існування суттєвого впливу застосування різних методичних підходів при ехокардіографії на частоту виявлення варіантів геометричного ремоделювання лівого шлуночка у пацієнтів з артеріальною гіпертензією 1-2-го ступеня. Встановлено участь інсуліну у формуванні концентричних типів геометричного ремоделювання лівого шлуночка. Продемонстровано, що зв'язок концентрації інсуліну в плазмі крові з масою міокарду лівого шлуночка зумовлений передусім наявністю супутнього ожиріння і потужність цього зв'язку може залежати від способу індексації маси міокарду. Виявлено, що відносно висока, але не більша за межу норми, базальна концентрація кортизолу в плазмі крові хворих на артеріальну гіпертензію асоціюється з атерогенним ліпідним профілем плазми та високим пульсовим артеріальним тиском. З'ясовано, що стабільно високий протягом доби артеріальний тиск пов'язаний зі збільшенням яктовщини стінок лівого шлуночка, так і розміру його порожнини. Доведено перспективність застосування аналізу змін показників варіабельності серцевого ритму в ортостатичній пробі для виявлення осіб з несприятливим перебігом артеріальної гіпертензії (наявністю гіпертрофії лівого шлуночка, метаболічного синдрому, порушень добового профілю артеріального тиску). Ступінь впровадження: результати дослідження впроваджені в роботу лікувально-профілактичних закладів м. Харкова та Харківської області: міської клінічної лікарні № 11, Лозівської міської лікарні. Видані методичні рекомендації, затверджені МОЗ України: "Застосування добового моніторування артеріального тиску для прогнозу перебігу артеріальної гіпертензії та визначення індивідуальних схем лікування". Сфера (галузь) використання: медицина, терапевтичні та кардіологічні відділення.