Зозуля О. О. Прогностичні критерії перебігу та виходів тяжкої черепно-мозкової травми (клініко-біохімічне дослідження)

Дисертація присвячена питанням прогнозування тяжкості перебігу та виходів тяжкої черепно-мозкової травми (ТЧМТ) з метою оптимізації лікування. Обстежено 280 потерпілих чоловічої статі, віком від 20 до 60 років, з вихідним рівнем порушення свідомості не більш 8 балів за шкалою ком Глазго, про кожного з яких бу-ли зібрані дані, що включали 208 клінічних і лабораторно-біохімічних ознак. Аналіз динаміки біохімічних по-казників з використанням методів описової статистики, виявив статистично значимі параметри, що виступають у ролі біохімічних маркерів виходу ТЧМТ. Це прогестерон у крові, серотонін у добовій сечі в 1 добу після ТЧМТ, метгемоглобін крові в 3 добу, оксігемоглобін крові на 5 добу, ВЕ і лактат у крові, що відтікає від мозку, гістамін і серотонін у добовій сечі - на 7, оксі- і метгемоглобін крові - на 10, лактат у крові, що відтікає від моз-ку, ДОФА в добовій сечі - на 14. Прогнозування виходів ТЧМТ проводилося методом математичного моделювання. Моделі прогнозу складалися на 1, 3, 5, 7, 10 і 14 добу після травми. У модель прогнозу тяжкості перебігу та виходів ТЧМТ увійшли критерії: вік, тяжкість структурного і функціонального ушкодження головного мозку і найбільш про-гностично значимі біохімічні маркери. Модель мала вид лінійної дискримінантної функції (ЛДФ), що розрахо-вувалася для кожної групи хворих (тих, що вижили - ЛДФ1 і тих, що померли - ЛДФ2). Аналіз вірогідності отриманих моделей виявив, що як при використанні тільки біохімічних маркерів прогнозу, так і при сполученні їх з одним з вищевказаних критеріїв неможливо одержати високу вірогідність прогнозу. Тільки використання сполучення біохімічних маркерів і сукупності таких критеріїв, як тяжкість мор-фологічного і функціонального ушкодження головного мозку, вік хворого дозволяє створити прогностичну модель з високою (87,5-97,6%) прогностичною здатністю, на всіх етапах спостереження.