Таряник К. А. Оптимізація діагностичних та лікувальних підходів різних форм хвороби Паркінсона

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0524U000067

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.15 - Нервові хвороби

15-03-2024

Спеціалізована вчена рада

Д 64.566.01

Державна установа "Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України"

Анотація

У дисертації наводиться нове вирішення науково-практичної проблеми щодо оптимізації методів діагностики та лікування хворих із різними формами хвороби Паркінсона (ХП) шляхом вивчення клінічних, нейропсихологічних, нейровізуалізаційних, нейрофізіологічних, гемостазіологічних, гемо- реологічних характеристик з урахуванням особливостей ліпідного обміну, розподілу алелей однонуклеотидного гену синуклеїна (snca), циркадних коливань концентрації греліну та α-синуклеїну, рівня експресії часових генів (bmal1 та per2). Вперше проведений аналіз біоритмологічного статусу пацієнтів із різними формами ХП, визначена значимість нейровізуалізаційних методів (МРТ головного мозку, УЗД брахіоцефальних судин) у діагностиці хвороби Паркінсона, вперше проведена оцінка електронейроміографічних показників у пацієнтів із ХП та запропоновані шляхи удосконалення діагностики тремору та тунельних синдромів. Визначена патогенетична роль циркадних коливань концентрації греліну, α-cинуклеїну, роль поліморфізму гену синуклеїну (snca rs2583988) та рівень експресії часових генів (bmal 1, per2) периферичного молекулярного годинника у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Вперше проведений аналіз зв’язків між концентрацією синуклеїну, поліморфізму гену snca rs2583988 із розвитком хвороби Паркінсона та її клінічною формою. За результатами двох факторного дисперсіного аналізу встановлено статистичні зв’язки клінічної форми із концентрацію α-синуклеїну і відсутність впливу генотипу на концентрацію α –синуклеїну. Тоді як асоціація ХП з мінорною алеллю Т поліморфізму гену snca rs2583988 дозволяє розглядати його у якості фактору ризику виникнення ХП, але не прогностичним відносно клінічного перебігу чи форми захворювання. Тоді як концентрація синуклеїну асоційована із клінічною формою ХП. Вцілому, представлено метаболічні наслідки циркадної дисрегуляції у пацієнтів із ХП, а також продемонстровано, що леводопа впливає на метаболічні процеси при ХП, які можуть обумовлювати немоторні симптоми, проте не чинить ефекту на ланку генетичної регуляції. За допомогою методу факторного аналізу проаналізовано діагностичні підходи уражень периферичних нервів при ХП із розрахунку тяжкості тунельних нейропатій та вираженості тремору. Показано, що добові коливання греліну можна розглядати в якості біомаркера циркадної дисфункції сну у пацієнтів із ХП. Встановлено, що застосування оптимізованої схеми лікування сприяє зменшенню немоторних проявів, моторних флуктуацій та ускладнень леводопа-терапії.

Публікації

1. Таряник К.А. Оцінка вищих коркових функцій у пацієнтів із хворобою Паркінсона на різних стадіях розвитку захворювання. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2011;2(11):159-161.

2. Глушко А.В., Таряник К.А., Литвиненко Н.В. Вплив леводопатерапії на динаміку рухових та когнітивних порушень у пацієнтів із хворобою Паркінсону. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2013;2 Том 13(42):82-84

3. Таряник К.А. Корекція немоторних флуктуацій у хворих із хворобою Паркінсона на фоні лікування препаратами леводопи. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2013;3 Том 13(43):282-285.

4. Tarianyk K.A. Correction of non-motor vegetative fluctuations with Parkinson`s disease based on levodopa treatment. Milli Nevrologiya Jurnali. 2014;2(6):27-31.

5. Таряник К.А. Оцінка показників електронейроміографічного дослідження у хворих із хворобою Паркінсона. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2014;2(46):59-62.

6. Таряник К.А. Анализ показателей поверхностной и стимуляционной электронейромиографии у пациентов с разными формами болезни Паркинсона. Международный медицинский журнал. 2014;3(79):49-53.

7. Таряник К.А. Использование ЭМГ-треморографии у пациентов с болезнью Паркинсона. Сolloquium-journal. 2018; (14):25-27.

8. Tarianyk К.А., Lytvynenko N.V., Oliinychenko V.K., Pochernyav K.F. Adaptation of polymerase chain reaction-restriction fragment length polymorphism method for polymorphism (RS2583988) analysis in alpha-synuclein gene. World of Medicine and Biology. 2020;3(73):130-134.

9. Tarianyk К.А., Kaidashev I.P, Shlykova O.A., Izmailova O.V. The analysis of the change in ghrelin level in patients with different forms of Parkinson’s disease. World of Medicine and Biology. 2020;4(74):145-149.

10. Шкодіна А.Д., Таряник КА., Бойко Д.І. Вплив розладів сну на когнітивні порушення у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Український науково-медичний молодіжний журнал. 2020;3:58-67.

11. Таряник К.А. Оцінка периферичних уражень при хворобі Паркінсона. Вісник проблем біології і медицини. 2020; (156):170-174.

12. Таряник К.А. Роль гормону голоду в регуляції харчової поведінки пацієнтів із хворобою Паркінсона. Український неврологічний журнал. 2021;1-2:25-29.

13. Tarianyk K, Shkodina A, Lytvynenko N. Circadian rhythm disorders and non-motor symptoms in different motor subtypes of Parkinson’s diseases. Georgian Med News. 2021;320:100-106.

14. Tarianyk K.A. Possibilities of electroneyromiographic research in diagnosis and evaluation of dynamics of the treatment of patients with Parkinson’s disease. World of Medicine and Biology.2021;4(78):160-165.

15. Shkodina A.D., Tarianyk K.A. The usage of electroneuromyography for optimization diagnostic approaches to Parkinson’s disease. World of Medicine and Biology. 2022;3(81):196-200.

16. Tarianyk K.A., Lytvynenko N.V., Purdenko T.Y., Sylenko H.Y. Optimization the treatment of motor fluctuations in various forms of Parkinson’s disease. Вісник проблем біології і медицини. 2022;3(166):262-266.

17. Таряник К.А., Шкодіна А.Д., Литвиненко Н.В. Особливості моторних флуктуацій при різних формах хвороби Паркінсона. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2022;2(78):25-29.

18. Таряник К.А. Корекція немоторних проявів при різних формах хвороби Паркінсона шляхом оптимізаційної терапії леводопою. Вісник проблем біології і медицини. 2022;4(167):237-241.

19. Таряник К.А., Литвиненко НВ., Силенко ГЯ., Паленка О.Є. Грелін як біомаркер немоторних симптомів та порушень сну при хворобі Паркінсона. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2022.10:30-38.

20. Таряник К.А., Шкодіна А.Д., Литвиненко Н.В., Пурденко Т.Й. Немоторні симптоми в структурі проявів різних клінічних форм хвороби Паркінсона на фоні леводопатерапії. Міжнародний неврологічний журнал. 2022;18(7):17- 22.

21. Shkodina A.D., Tarianyk K.A., Boiko D.I, Zehravi M, Akter S, Md Ashraf G, Rahman M.H. Cognitive and affective disturbances in patients with Parkinson's disease: Perspectives for classifying of motor/neuropsychiatric subtypes. Neurosci Lett. 2022 Jun 11;781:136675.

22. Shkodina A.D., Tan S.C., Hasan M.M., Abdelgawad M., Chopra H., Bilal M., Boiko D.I., Tarianyk K.A., Athanasios A. Roles of clock genes in the pathogenesis of Parkinson's disease. Ageing Res Rev. 2022 Feb;74:101554. doi: 10.1016/j.arr.2021.101554.

23. Tarianyk K.A., Lytvynenko N.V., Shkodina A.D., Kaidashev I.P. The role of circadian regulation of ghrelin levels in Parkinson's disease (literature review). Wiad Lek. 2021;74(7):1750-1753.

24. Таряник К.А., Литвиненко Н.В., винахідники; Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", патентовласник. Спосіб ПЛР-ПДРФ аналізу поліморфізму гена альфа-cинуклеїну SNCA rs2583988. Патент України № а 201806588. 2019 Груд 10

25. Литвиненко Н.В., Таряник К.А., Шкодіна А.Д., винахідники; Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", патентовласник. Розробка методу полімеразної ланцюгової реакції довжин рестрикційних фрагментів для аналізу поліморфізму (RS2583988) гена альфа-синуклеїну SNCA rs258398. Реєстраційна картка технології № 0119U102848. 2021 Жовт 11

26. Таряник К.А., Шкодіна А.Д., Бойко Д.І., винахідники; Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", патентовласник. Спосіб прогнозування розвитку когнітивних порушень при розладах сну у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Реєстраційна картка технології № 0119U102848. 2022 Серп 22

27. Литвиненко Н.В., Таряник К.А., винахідники; Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", патентовласник. Розробка методу полімеразної ланцюгової реакції довжин рестрикційних фрагментів для аналізу поліморфізму (RS2583988) гена альфа-синуклеїну SNCA rs258398. Реєстр галузевих нововведень. Перелік наукової продукції, призначеної для впровадження досліджень медичної науки у сферу охорони здоров’я. Державний реєстраційний номер №69/8/22. 2022. – Випуск 9. – С.86-87

28. Литвиненко Н.В., Таряник К.А., Силенко Г.Я., Пурденко Т.Й, винахідники; Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", патентовласник. Оптимізація лікування рухових флуктуацій різних форм хвороби Паркінсона. Реєстраційна картка технології № 0623U000054. 2023 Бер 03

29. Литвиненко Н.В., Таряник К.А., Силенко Г.Я., Пурденко Т.Й, винахідники; Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", патентовласник. Оптимізація діагностики немоторних симптомів різних форм хвороби Паркінсона. Реєстраційна картка технологія № 0623U000083. 2023 Квіт 24

30. Таряник К.А. Особливості когнітивних та рухових функцій хворих із хворобою Паркінсона під впливом лікування препаратами леводопи. «Медична наука в практику охорони здоров’я»: Всеукраїнська науково-практична конференція, Полтава, 2012:145-146.

31. Таряник К.А. Анализ показателей поверхностной электронейромиографии у пациентов с болезнью Паркинсона. In: Global scientific unity 2014: The European Scientific and Practical Congress, Prague, 2014 September 26-27. Prague; 2014. p. 187-189.

32. Tarianyk K.A, Shkodina AD. Daily fluctuations of serum ghrelin levels and pain in patients with Parkinson’s disease. In: Pandemic the new normal: 3rd International Medicine Congress (OSCON 2021), Osijek, 2021 March 19-20th. Osijek: J.J. Strossmayer University of Osijek; 2021. p. 83

Файли

Схожі дисертації

0424U000014

Чиняк Ольга Сергіївна

Діагностична значущість деяких інтерлейкінів у диференціальній діагностиці вікозалежних деменцій

0523U100232

Фломін Юрій Володимирович

Динаміка та ступінь відновлення пацієнтів з церебральним інсультом при лікуванні в інтегрованому інсультному блоці у різні періоди захворювання

0523U100217

Говбах Ірина Олександрівна

Клініко-експериментальне дослідження корекції функціональних порушень при спадковій моторно-сенсорній нейропатії 1А типу

0522U100121

Маньковський Дмитро Станіславович

Пацієнт-орієнтована стратегія неврологічного супроводу кардіохірургічних хворих з гіпоксично-ішемічними ураженнями головного мозку (клінічний патоморфоз, фактори ризику, критерії діагностики та прогнозу).

0521U101995

Семчишин Мирослава Григорівна

Клініко-патогенетичні особливості перебігу черепно-мозкової травми різного ступеня тяжкості у потерпілих мирної території та у бійців операції об'єднаних сил (ООС-АТО)