Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. – Державний установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України»; Державний установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», 2022.
Вивчення клініко-феноменологічних особливостей неврологічних ускладнень КХВ, їх комплексний аналіз і характеристика, і розробка на підставі даних цих досліджень сучасних підходів до ранньої діагностики та прогнозування неврологічної патології, є ефективним шляхом розв’язання проблеми неврологічних ускладнень КХВ, і має вагоме медичне та соціальне значення.
Метою роботи було підвищити ефективність профілактики неврологічних розладів при кардіохіругічних втручаннях на основі доопераційного прогнозування ризику та персоналізації корекції неврологічних розладів, оцінюванні тяжкості порушень окиснювального гомеостазу, урахування психоневрологічного статусу пацієнтів з розробкою структури та інструментарію периопераційного неврологічного моніторингу.
Дослідження було проведено у три етапи: на першому етапі було відібрано 700 осіб, які перебували на лікуванні у Державній установі «Інститут серця Міністерства охорони здоров'я України» у зв’язку з хірургічною патологією аорти, і яким було виконано оперативне втручання на серці з використанням штучного кровообігу, на другому етапі було проведено клініко-неврологічне та психометричне обстеження пацієнтів, інструментальне та біохімічічне дослідження і аналіз результатів цих досліджень, а на третьому етапі розроблено прогностичні моделі і проведено їх верифікацію на відповідних масивах пацієнтів, сформульовано висновки та практичні рекомендації для застосування у практиці охорони здоров’я. У дослідженні використано клініко-анамнестичний, клініко-неврологічний, соціально-демографічний, інструментальні (електроенцефалографія, магніторезонансна томографія та магнітно-резонансна спектроскопія, рентгенівське комп՚ютерно-томографічне дослідження, ультразвукове дуплексне сканування екстра- та інтракраніальних артерій); біохімічні методи (дослідження газового та лужно-кислотного гомеостазу крові та окисновідновного метаболізму); психометричний (шкали депресії і тривоги М. Hamilton; опитувальник депресії А. Beck; опитувальник агресивності Басса-Даркі; тест зв'язку символів; тест вербальної швидкості; тест Струпа; тест Лурія на запам'ятовування десяти не зв'язаних за змістом слів та методика оцінки якості життя I. Mezzich et al. в адаптації Н.О. Марути), катамнестичний, статистичний методи. Встановлено, що у пацієнтів з ГІУ ГМ після КХВ з використанням ШК відбуваються значимі зміни на рівні ферментативного ланцюга про-, антиоксидантного захисту та на рівні метаболічних процесів, пов’язаних з пероксидацією фосфоліпідів мембран клітин, що в узагальненому вигляді проявляються через виразне пригнічення ферментативного ланцюга антиоксидантного захисту та інтенсифікацією утворення і первинних і вторинних продуктів окиснення і NO-залежних метаболітів. Доведено формування у пацієнтів з КХВ специфічного післяопераційного метаболічного забезпечення біоенергетики, що слід розглядати у якості одного з пускових механізмів ГІУ ГМ та індивідуалізації антиоксидантної церебропротекції в доопераційному періоді з урахуванням стану БЕО клітин та домінуючих механізмів гліколізу. Встановлено, що спонтанна ОМБ на етапах КХВ характеризується значущими (р<0,001) змінами у накопиченні як альдегідних, так і карбонільних продуктів, а також у зміні ступеня (глибини) деструкції білків. Виявлено значущі метаболічні зміни, властиві інтенсифікації анаеробного та пригнічення аеробного окиснення: зростання вмісту лактату в 1,5 рази, малату – в 1,2 рази при зменшенні рівня пірувату в 1,5 рази. Аналіз вмісту аденілових нуклеотидів у пацієнтів з гіпоксично-ішемічними ураженнями головного мозку після кардіохірургічного втручання з використанням штучного кровообігу виявив формування мітохондріально-енергетичного дефіциту, про що свідчило зменшення вмісту АТФ на 60,1 %, АДФ — на 70,9 % при зростанні рівня АМФ на 55,2 %. Доопераційна антиоксидантна церебропротекція як засіб профілактики гіпоксично-ішемічних уражень головного мозку при виконанні кардіохірургічного втручання зі штучним кровообігом має ґрунтуватися на визначенні біоенергетичних (вміст АТФ) та метаболічних (рівень пірувату) резервів, виснаження яких антиоксидантними засобами у доопераційний період слід вважати недоцільним.
Визначено референтні значення показників ПДА при застосуванні зазначеної моделі. Для кожної з груп ризику розроблений комплекс діагностичних, корекційних та профілактичних заходів. Верифікація запропонованої моделі на репрезентативній вибірці пацієнтів підтвердила її високу предиктивну здатність і надійність у використанні.
