Горшкова З. А. Зміни фетоплацентарного комплексу при дискоординації пологової діяльності та її корекція.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0406U001417

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.01 - Акушерство та гінекологія

23-03-2006

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.01

Харківський національний медичний університет

Анотація

Об'єкт дослідження: дискоординована пологова діяльність. Мета дослідження: оптимізація алгоритму ведення пологів, підвищення ефективності фармакологічної корекції дискоор-динації пологової діяльності для зниження ускладнень інтра-натального періоду та частоти оперативного втручання. Методи дослідження: клінічні, біохімічні, імуноферментні, мікробіологічні, гістоморфологічні, спеціалізовані апаратні методики: ультразвукова візуалізація, гістерографія, доппле-рометрія, кардіотокографія, пульсоксиметрія, математично-статистичні. Практичне значення отриманих результатів: запропонова-но алгоритм ведення пологів та фармакологічної корекції ДКПД, яка включає дані гістерографії, допплерометрії, КТГ, БПП, пульсоксиметрії, а також визначення концентрацій у си-роватках крові АХ, ХЕ, А, цГМФ, О і ПГF2?. Запропонована і клінічно адаптована методика комбінованої спазмолітичної корекції ДКПД на початкових стадіях її розвитку, яка включає препарати «Спазмобрю – 10,0 мг (половина болюсної дози) +Но-шпа – 40,0 мг», дозволяє ефективно нормалізувати мат-кову активність, поліпшити гемодинаміку та стан плода, заве-ршити пологи per vias naturalis в 88,5%; знизити частоту побі-чних реакцій при одночасному потенціюванні міорелаксації; зменшити потребу в токолізі ?2-адреноміметиками до 11,5%; знизити питому вагу травм м'яких пологових шляхів, а також долю операцій кесаревого розтину. Результати дослідження латентно персистуючої уретро-везикальної інфекції у роділь з ДКПД дозволили виділити «групу ризику» серед вагітних жі-нок за загрозою розвитку порушень пологової діяльності. Наукова новизна отриманих результатів: вперше показано, що у пацієнток з ДКПД має місце більш високий, ніж у здоро-вих роділей, рівень (30%) латентної неспецифічної інфікова-ності статевих шляхів та патогенний потенціал персистуючої мікрофлори. Встановлено, що провідним ініціюючим момен-том розвитку ДКПД є перезбудження та дисбаланс симпатико-адреналової та холінергічної нервової системи, що викликає превалюючий вплив гормонів материнського походження, які зумовлюють утеротонічну дію (ПГF2? ,О, С). Подальше збі-льшення дезінтеграції ендокринної регуляції (диспропорція вмісту циклічних нуклеотидів, низькі концентрації ПРГ та Е2) спричиняє одночасне спастичне скорочення усіх різноманітно розташованих шарів м'язових пучків міометрію, що збільшує гемоциркуляторні порушення та потенціює ДКПД за принци-пом «хибного кола». Вперше на підставі комплексного дослі-дження, показано, що в механізмі реалізації клінічного ефекту комбінованого спазмолітичного лікування на ранніх стадіях розвитку ДКПД суттєву роль відіграють наступні патогенети-чні моменти: а) нейровегетативна блокада за периферичним антихолінергічним медіаторним механізмом, яка сприяє до-стовірному зниженню вмісту АХ і вторинного месенжера - цГМФ при одночасному посиленні антіхолінестеразної актив-ності крові та підвищення рівня цАМФ; б) вплив на ЦНС за центральним механізмом - антистресовий седативний ефект; в) потенціювання загального міорелаксуючого ефекту; г) релаксація, яка супроводжується зменшенням потужності пологових перейм, нормалізацією їх частоти, конфігурації та градієнту спрямованості, а також до-стовірним (ймовірно вторинним) зниженням концентрацій А, С та утеротонічних речовин (О та ПГF2?), що дало можли-вість обґрунтувати нові підходи до терапії даного ускладнен-ня. Ступінь впровадження: розроблені практичні рекомендації впроваджені в роботу пологового відділення Харківської об-ласної клінічної лікарні, Українського науково – практичного медичного центру акушерства, гінекології та репродуктології МОЗ України м. Харкова, пологового клінічного будинку №1 м. Харкова, пологового відділення багатопрофільної клінічної лікарні № 17 м. Харкова, пологовому відділенні Лозовської центральної районної лікарні Харківської області, пологовому відділенні Люботинської міської лікарні Харківського району. Теоретичні положення та практичні рекомендації використо-вуються в навчальному процесі кафедр акушерства та гінеко-логії Харківського державного університету, Харківської ме-дичної академії післядипломної освіти.Сфера (галузь) використання: медицина, акушерство та гінекологія.

Файли

Схожі дисертації