Об'єкт дослідження: симптоматична ренопаренхіматозна артеріальна гіпертонія. Мета дослідження – поліпшення діагностики і лікування хворих на ренопаренхіматозну симптоматичну артеріальну гіпертонію на підставі з'ясування ролі цитокінів, визначення особливостей порушень ліпідного обміну, які призводять до утворення ліпопортеїдвміщуючих імунних комплексів, та взаємозв'язку цих показників в процесі розвитку та прогресування симптоматичної артеріальної гіпертонії, а також оцінки впливу на них, поєднаної терапії антигіпертензивними засобами та статинами. Методи дослідження: клініко-лабораторні, імуноферментні (твердофазний та «сендвіч-метод»), ензиматичний колориметричний, статистичні.Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні необхідності визначення про- і протизапальних цитокінів, порушень ліпідного обміну та рівня ліпопротеїдвміщуючих імунних комплексів у хворих на ренопаренхіматозну артеріальну гіпертонію. Вивчення змін інтерлейкіну-1? та інтерлейкіну-10 дозволяють поліпшити оцінкуступеня тяжкості та прогнозу захворювання. Дослідження показників ліпідного обміну дозволяє більш адекватно та в повному обсязі підібрати терапію, а також контролювати її ефективність. Вивчення характеру змін ліпопротеїдвміщуючих імунних комплексів дозволяє контролювати динаміку стану імунної системи в процесі лікування. Лікування хворих з ренопаренхіматозною артеріальною гіпертонією поєднаною терапією інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністами іонів кальціюі, статинами (симвастати-ном) дозволяє підвищити ефективність лікування та прискорити терміни отримання позитивних результатів. Наукова новизна одержаних результатів. У хворих на ренопаренхіматозну артеріальну гіпертонію були визначені порушення ліпідного обміну, які полягають в підвищенні рівня загального холестерину, загальних тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів низької густини та коефіцієнту атерогенності на тлі гіпоальфахолестеринемії. Визначено, що ці порушення призводять до утворення ліпопротеїдвміщуючих імунних комплексів, щопідтверджується наявністю позитивних кореляційних зв’язків між вказаними показниками ліпідного обміну та ЛПНГ-IgА, ЛПНГ-IgG. Виявлено особливості зміни вмісту ліпопортеїдвміщуючих імунних комплексів при ренопаренхіматозній артеріальній гіпертонії, які полягають в вірогідному підвищенні рівня ЛПНГ-IgА та зменшенні рівня ЛПНГ-IgG. Встановлено, що імунозапальні механізми розвитку ренопаренхіматозної артеріальної гіпертонії характеризуються активацією цитокінової ланки імунітету: вірогідним збільшенням рівня як інтерлейкіну-1бета, так і інтерлейкіну-10. При збільшені ступеня артеріальної гіпертонії рівень інтерлейкіну-1бета вірогідно зменшується.Визначено, що в розвитку і прогресуванні ренопаренхіматозної артеріальної гіпертонії відбувається взаємодія метаболічних та імунних чинників, яка підтверджується встановленими позитивними кореляційними зв'язками між інтерлейкіном-1бета та рівнем загального холестерину, загальних тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів низької густини, коефіцієнту атерогенності, ЛПНГ-IgG, добовоюпротеїнурією, негативного кореляційного зв'язку між ЛПНГ-IgG і добовою протеїнурією. Показано, що поєднане лікування інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту, антагоністами іонів кальціюі і статинами хворих на ренопаренхіматозну артеріальної гіпертону має позитивний вплив не тільки за рахунок зменшення атерогенних фракцій ліпідів, але і плеотропної дії статинів, яка проявлялася в зниженні рівня про- та протизапальних цитокінів, зменшенні добової протеїнурії. Ступінь впровадження: результати дослідження впроваджені в практику обстеження та лікування хворих в терапевтичних і нефрологічному відділеннях міської клінічної лікарні № 26 м. Харкова, в амбулаторії сімейного лікаря МЖК “Інтернаціоналіст”. Сфера використання : медицина, терапія
