Об'єкт дослідження: АБА у дітей віком від 6 до 13 років. Мета дослідження: підвищення ефективності патогенетичної терапії дітей, хворих на АБА, у періоді загострення захворювання на базі даних комплексного вивчення стану оксидантної, адренореактивної систем і глюкокортикоїдної функції кори надниркових залоз. Методи дослідження: основним методом дослідження був аналіз клініко-лабораторно-інструментальних спостережень. У роботі використали методи клінічного спостереження за дітьми, загальноклінічні лабораторні та інструментальні дослідження, алергологічні методи дослідження, метод визначення альфа-адренергічної реактивності бронхів, спеціальні біохімічні, біофізичні та радіоімунологічні методи дослідження, аналітико-статистичний метод. Практичне значення отриманих результатів: розроблено диференційовані показання для включення до патогенетичної терапії у дітей, хворих на АБА, антиоксидантів, комплексів антиоксидантів й альфа-адреноблокаторів, антиоксидантів і стимуляторів стероїдогенеза. Зазначені тера-певтичні комплекси клінічно апробовані й установлено їхню високу терапевтичну ефективність. Запропонований алгоритм диференційованого застосування антиоксидантів, альфа-адреноблокаторів і стимуляторів стероїдогенеза при лікуванні дітей, хворих на АБА, доз-волить прискорити процес вибору терапевтичних комплексів та оптимізувати лікування. Комплексне дослідження змін ВРОЛ, стану вета2-, альфа-АР і рівня кортизола при АБА у дітей дозволяє розширити можливості об'єктивної оцінки ступеня тяжкості, прогнозу захворювання. Використання індукованої перекисом водню БХЛ сечі, простого й доступного методу для додаткової оцінки стану ВРОЛ у дітей, хворих на АБА, створює можливість для своєчасного призначення диференційованої, залежно від періоду захворювання, терапії таким хворим. Наукова новизна отриманих результатів: установлено, що при АБА в дітей істотне значення у порушенні адренорецепторної функції клітин належить патологічній активації ВРОЛ. На підставі визначення стану клітинної та нейрогуморальної ланок регуляціїтонусу бронхів виділено три стадії у перебігу АБА: а) стадія стабільної компенсації, що характеризується активною реакцією нейроендокринної й адренореактивної систем стресорного типу; б) стадія нестабільної ком-пенсації, що свідчить про підвищену напруженість діяльності вета2-адренореактивної системи й глюкокортикоїдної функції кори надниркових залоз; в) стадія декомпенсації, яка проявляється адренергічним дисбалансом і зниженням глюкокортикоїдної функції надниркових залоз. Доведено, що обмін цАМФ нале-жить до системи швидкого, а цГМФ - повільного реагування, котрі виконують компенсаторну функцію: цАМФ - при гострій, а цГМФ - при хронічній гіпоксії. Визначено, що у фазі загострення хвороби в міру наростання її тяжкості, го-ловним у дисбалансі ЦН є порушення концентрації цАМФ у порівнянні із цГМФ. У хворих на АБА середньотяжкого і тяжкого перебігу визначено дисбаланс ЦН у вигляді зниження рівня цАМФ і підвищення вмісту цГМФ, що пов'язано зі збільшенням активності альфа- і зниженням активності вета2 - адренорецепторів (АР) бронхів. Уперше виділено кореляційні гомеостатичні патерни різних варіантів патогенезу астми, що дозволило дати теоретичне обґрунтування диференційованому вибору патогенетичної терапії. Вперше у дітей доведено високу ефективність застосування антиоксидантів і альфа-адреноблокаторів для корекції адренергічного дисбалансу при АБА, встановлено антиоксидантну активність (АОА) етимізола і його нормалізуючий вплив на клітинну адренореактивність. Визначено клінічні особливості АБА у дітей з адренергічним дисбалансом, глюкокортикоїдною недостатністю та фактори ризику їхнього формування. Доведено доцільність використання індукованої перекисом водню БХЛ добової сечі для прогнозування загострень АБА в дітей. Ступінь впровадження: результати дослідження впроваджені у практику роботи об'єднаної Дитячої клінічної лікарні (ДКЛ) станції Харків, дитячого відділення багатопрофільної клінічної лікарні (БКЛ) № 17 м. Харкова, дитячої міської поліклініки (ДМП) № 13 м. Харкова. Основні положення дисертації використовуються у циклах підготовки лікарів-інтернів за курсом алергології на кафедрах педіатрії ХДМУ. За матеріалами дисертації оформлено 4 раціоналізаторські пропозиції. Сфера (галузь) використання: медицина, педіатрія.
