Об'єкт дослідження: статева система у дівчат різного біологічного віку/ Мета дослідження: визначити особливості становлення функції статевої системи у дівчат, які мешкають біля великих промислових підприємств металургійного профілю, науково обґрунтувати принципи профілактики та корекції порушень діяльності репродуктивної системи. Методи дослідження: клінічні, біохімічні, радіоімунологічні, статистичні. Практичне значення отриманих результатів: в результаті проведеного дослідження отримані відомості про частоту і характер порушень функції статевої системи на етапах статевого дозрівання у дівчат, які проживають поблизу великих промислових підприємств, свідчать про необхідність регулярного (не менше одного разу на рік) проведення профілактичних оглядів гінекологом всіх вікових груп дівчат для раннього виявлення відхилень в перебігу пубертатного періоду і динамічного спостереження за ними. Наукова новизна отриманих результатів: на підставі результатів сучасних методів дослідження вперше встановлено, що постійний вплив шкідливих чинників середовища, характерних для районів, розташованих поблизу великих металургійних підприємств (пил, окисли важких металів, двооксиди сірки та азоту - коефіцієнт сумарного забруднення повітря 25,2 проти 15,5 в умовно екологічно чистому районі), приводить до підвищення вмісту в крові у дівчаток лютеїнізуючого гормону (ЛГ), прогестерону та тестостерону, зниження концентрації пролактину (ПРЛ) та кортизолу у передпубертаті і підвищенню у власне пубертатному періоді. У роботі вперше доведено, що порушення функції гіпофізарно-яєчникового комплексу у дівчат, які проживають в екологічно несприятливих умовах обумовлені гіперактивацією симпато-адреналової системи з переважанням активності медіаторної ланки на початковому етапі статевого розвитку і гормональної - в період становлення менструальної функції. Уперше відмічено, що в результаті порушення функції гіпофізарно-яєчникового комплексу у дівчат, які постійно проживають поблизу великих промислових підприємств, сповільнюються темпи формування вторинних статевих ознак і становлення ритму менструацій, в 8 разів частіше спостерігається вторинна аменорея. Уперше показано, що у дівчат із зони екологічного неблагополуччя як при регулярному менструальному циклі, так і при його розладах провідну роль у формуванні взаємодії між гіпофізарно-яєчниковою і симпато-адреналовою системами, на відміну від одноліток з екологічно "чистого" району, грає не норадреналін, а дофамін. Показано, що при проведенні своєчасних профілактичних та лікувальних заходів усі виявлені порушення можливо нівелювати. Ступінь впровадження: впроваджені в практику роботи гінекологів дитячого і підліткового віку ОДКЛ та МДКЛ №1 м. Дніпропетровська, МПБ №1 м. Кривого Рогу, ІОЗДП АМН м. Харкова, ЦПС та РЛ м. Севастополя. Сфера (галузь) використання: медицина, акушерство та гінекологія.
