Владиченко Л. Д. Філософські та релігійні аспекти проблеми діалогу: компаративний аналіз творчості Мартіна Бубера та Михайла Бахтіна.

Дисертація присвячена з'ясуванню релігійних та філософських аспектів проблеми діалогу на матеріалах творчості М. Бубера та М. Бахтіна. З'ясовано походження поняття "діалог" та трансформацію його смислового навантаження. Розглянуто методологічні засади проблеми діалогу у західноєвропейській філософській традиції від доби Античності до початку XX ст. Встановлено, що до кінця XIX - початку XX століття поняття "діалог" застосовується переважно до мовленнєвої поведінки, виступає як літературний жанр і має інформативний характер. Показано, що тільки на початку XX століття починає розроблятися теорія діалогу, діалогічності. У понятті "діалогу" вбачається фундаментальний принцип зв'язку людини з іншими людьми, світом, Богом. Обґрунтовано, що свого вищого розвитку діалогічний принцип набуває в творчості М. Бубера і М.Бахтіна. Показано, що характерною особливістю "релігійного" діалогу є його вертикальний зріз і наявність у діалозі Третьої онтологічної координати - Бога. "Філософський" діалог відбувається у лінійній площині в міжлюдській сфері. Акцентується увага, що вихідними принципами діалогу є визнання рівноправності і наявності інших людей; відкритість людини для діалогу; народження нового сенсу в позиціях суб'єктів діалогу. Проаналізовано значення діалогу для міжрелігійної сфери. Доведено, що "міжрелігійний" діалог відбувається на формальному рівні.