Дисертація присвячена удосконаленню метафілактики щавлевокислого нефролітіазу, який є найбільш розповсюдженим видом СКХ. Характерна риса нефролітіазу будь якого виду - великий відсоток рецидивного каменеутворення, особливо у ранній період після звільнення ВСШ від каменів. В зв'язку з цим була поставлена мета підвищити ефективність метафілактичного лікування хворих на щавлевокислий нефролітіаз з використанням цитратних препаратів, урахуванням стану факторів ризику та методу звільнення сечових шляхів від каменя, що дозволило суттєво знизити відсоток рецидивів нефролітіазу.Обстежено 206 хворих на різні види нефролітіазу. Метафілактичні заходи були застосовані в групі щавлевокислого нефролітіазу, яка склала 138 хворих, у 106 з них - з використанням цитратних препаратів. Досліджені фактори ризику нефролітіазу, серед яких основними є гіпоцитратурія, гіперурикозурія, гіпероксалурія, сталі показники рН сечі та низький показник добового діурезу. Встановлено, що екскреція цитрату сечі, незалежно від методузвільнення ВСШ від каменів, достовірно зростає під час отримання хворими цитратного препарату. При цьому, динаміка зниження екскреції цитрату сечі після відміни цитратного препарату не залежить від тривалості курсу цитратної терапії. Встановлені мінімальні терміни застосування цитратних препаратів в схемі метафілактичного лікування щавлевокислого нефролітіазу в залежності від методу звільнення ВСШ від конкрементів. Так, при самостійному відходженні каменя цей термін складає не менш ніж 2 місяці, а при інших методах усунення обструкції каменем - не менш ніж 6 місяців. Враховуючи найбільший ризик рецидивів каменеутворення на першому році після звільнення ВСШ від каменів, цитратну терапію треба проводити до 12 місяців з моменту усунення обструкції. На основі результатів власних клінічних досліджень науково обґрунтовано схему метафілактики щавлевокислого нефролітіазу з призначенням цитратів не постійно, а десятиденними циклами з наступними десятиденними перервами, що гарантує усунення гіпоцитратурії та зменшенняризикурецидивного каменеутворення. Застосування цитратної терапії в комплексі метафілактичних заходів дозволило знизити частоту рецидивного каменеутворення до 1,9%, у порівнянні з 9,4% в контрольній групі, де застосовувалися традиційні методи метафілактики нефролітіазу.
