У роботі представлено розв'язання наукової проблеми дисертаційного дослідження, яка полягає у тому, що існуюча наукова рефлексія спрямовується на обґрунтування складових теорії модернізації в соціологічному дискурсі, разом з тим у ній відсутнє цілісне уявлення щодо розвитку і конституювання теорії модернізації в соціологічному дискурсі. Уточнено понятійно-категоріальний апарат та основні теоретико-методологічні принципи теорії модернізації. Визначено, що теоретичний конструкт "модернізація" являє собою творчо-перетворюючу функцію розвитку та характеризує орієнтацію суспільства і його структур на удосконалення, прогрес, розроблення та реалізацію нових цілей, пріоритетів, стратегій. Підтверджено, що теорія модернізації не є субтеорією соціології розвитку, а виступає самостійною теорією соціології розвитку, у якій суспільний розвиток розглядається як комплексний процес. Доведено, що теорії постмодернізму характеризуються власною динамікою та логікою розвитку і виступають самостійними теоріями соціології розвитку. Окремо розглянуто вітчизняну та зарубіжну рефлексію щодо конституювання та розвитку теорії модернізації в соціологічному дискурсі, обґрунтовано та розроблено її періодизацію. Проаналізовано особливості цього процесу в українській соціології. Визначено, що періодизація рефлексії щодо конституювання та розвитку теорії модернізації в соціологічному дискурсі представлена чотирма послідовними періодами: класичним періодом, періодом конституювання, періодом розвитку, періодом дивергенції, кожен з яких відзначався комплексом специфічних методів соціологічного дискурсу. Доведено вагоме значення для конституювання сучасної теорії модернізації методу історичного аналізу, що закладає основи розуміння модернізації як нелінійного, багатовекторного процесу. Визначено роль наукової рефлексії для усвідомлення сутності теорії модернізації, виявлення її нових тенденцій, перспективних напрямків конституювання та розвитку в соціологічному дискурсі. Отриманий науковий результат дає можливість застосовувати висновки дисертаційного дослідження в процесі розробки нормативних та спеціальних дисциплін, спрямованих на вивчення такої галузі соціологічного знання, як соціологія розвитку. Сприятиме: уточненню понятійного апарату теорії модернізації; визначенню місця теорії модернізації серед інших теоретичних підходів соціології розвитку; розробці основних етапів розвитку та конституювання теорії модернізації, виявленню їх послідовності та змістовного наповнення; фіксації особливостей конституювання вітчизняного соціологічного дискурсу щодо теорії модернізації. Основні положення дисертації можуть стати підґрунтям для подальших історико-теоретичних досліджень теорії модернізації , використовуватися в процесі викладання навчальних курсів з теорії та історії соціології.
