Об'єкт дослідження: синдром механічної жовтяниці. Мета дослідження: поліпшення результатів хірургічного лікування хворих на механічну жовтяницю різного генезу шляхом розробки та впровадження індивідуалізованого лікувально-тактичного підходу до виконання декомпресії жовчних проток за допомогою мiнiiнвазивних оперативних втручань. Методи дослідження: клінічні, біохімічні, інструментальні (ультразвукове дослідження, езофагогастродуоденоскопія, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатікографія, черезшкірна черезпечінкова холангіографія, інтраопераційна холангіографія, фістулохолангіографія, холангіоманометрія, комп'ютерна томографія), статистичні методи дослідження. Практичне значення отриманих результатів: отримані результати дослідження дозволили обґрунтувати якісно нову стратегію лікування пацієнтів з механічною жовтяницею різного генезу за допомогою мініінвазивних оперативних втручань, яка дозволяє уникнути прогресування печінкової недостатності після виконання біліарної декомпресії та поліпшити результати лікування таких пацієнтів. Запропонований лікувально-діагностичний алгоритм дозволяє диференційовано підходити до застосовування різних мiнiiнвазивних методів біліарної декомпресії, ураховуючи генез непрохідності біліарного тракту, рівень оклюзії, характер холестатичного процесу, тривалість жовтяниці та наявність печінкової недостатності. Розроблені спосіб декомпресії жовчовивідних шляхів та пристрій для дренування жовчних проток дозволяють поліпшити клінічний перебіг захворювання та результати лікування пацієнтів з механічною жовтяницею. Розроблений та впроваджений спосіб моніторингу тиску в жовчовивідних шляхах дозволяє достовірно оцінювати ступінь жовчної гіпертензії та обґрунтувати ефективне проведення дозованої біліарної декомпресії. Наукова новизна отриманих результатів: уперше на підставі комплексного аналізу результатів дослідження визначені та науково підтверджені нові патогенетичні аспекти розвитку та прогресування печінкової недостатності після декомпресії біліарної системи при механічнійжовтяниці. Уперше встановлено високу кореляційну залежність між зниженням тиску в жовчовивідних шляхах після виконання декомпресії жовчовивiдних шляхів та підвищенням об'ємного кровотока в системі воротної вени. Доведено, що показники тяжкості стану хворих, інтегровані в шкалі SAPS II, клiнiко-біохімічні показники, дані ультразвукового дослідження, показники гепатоспланхнічного кровотока в динаміці дозволяють прогнозувати прогресування печінкової недостатності при механічній жовтяниці й можуть служити показаннями до попередньої біліарної декомпресії за допомогою мiнiiнвазивних оперативних втручань. Уперше розроблено спосiб монiторингу тиску в жовчовивiдних шляхах, який дозволяє забезпечити достовірну оцінку адекватності дренування жовчних проток пiсля проведення біліарної декомпресії (деклараційний патент України №19755А). Установлено, що застосування запропонованого нового мініінвазивного способу дренування жовчних проток (деклараційний патент України №15999А) та пристрою для дренування жовчних проток (деклараційний патент України №16000А) з системою внутрішньої фіксації забезпечують адекватну декомпресію жовчовивідної системи та знижують кількість післяопераційних ускладнень, сприяючи поліпшенню результатів лікування хворих з механічною жовтяницею. Ступінь впровадження: розроблені діагностико-тактичні схеми лікування хворих на механічну жовтяницю доброякісної та злоякісної етіології впроваджені в практику роботи Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України, Харківської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги ім. проф. Мєщанінова, Інституту онкології АМН України.
