Мазепова О. В. Лінгвістичні особливості ідіостилю Сохраба Сепехрі

Дослідження поетичної творчості іранського поета Сохраба Сепехрі – одного з найяскравіших представників провідного напряму іранської поезії ХХ століття „ше’ре ноу” („нова поезія”), який на сьогодні визначає обличчя всієї сучасної іранської поезії, – здійснено у руслі актуальної для сучасного мовознавства антропоцентричної парадигми, що зумовила зростання інтересу лінгвопоетичних студій до вивчення поетичної творчості в аспекті ідіостилю поета. У дисертації зроблено спробу дослідити ідіостиль іранського поета із застосуванням виключно лінгвістичних підходів, зокрема, концептуального аналізу та когнітивних методик, які відкривають шлях до реконструкції таких категорій ідіостилю, як мовна картина світу та мовна особистість автора. На підставі концептуального аналізу, спрямованого на визначення домінантних для поетичної картини світу Сепехрі концептів, змодельовано концептосферу його творів, яка включає ядро, приядерну зону, ближчу та дальшу периферії. Проаналізовано мовні особливості поетичної картини світу Сепехрі: його образну систему, граматичні особливості та стилістичні засоби організації тексту. Аналіз образної системи здійснено на матеріалі метафоричних словосполучень бінарного типу із застосуванням когнітивних методик.