Трегуб Т. В. Патогенетичне обгрунтування застосування електромагнітних хвиль міліметрового діапазону в комплексному лікуванні хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки на госпітальному етапі

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування хворих на ВХ ДПК шляхом застосування НВЧ-терапії разом з медикаментозним лікуванням залежно від інфікування слизової оболонки різними збудниками. Розроблені диференційовані підходи до використовування НВЧ-терапії у комплексному лікуванні хворих на ВХ ДПК, які полягають в урахуванні наявності виявів латентної або активної внутріклітинної інфекції, ступеню вегетативних та імунологічних порушень, явищ непереносимості медикаментозної терапії. Для хворих на ВХ ДПК є характерним наявність вторинного імунодефіциту супресорного типу, максимально вираженого при внутріклітинній інфекції, активація процесів перекисного окислення ліпідів, вегетативна дисфункція за парасимпатичним типом. Застосування НВЧ-терапії шляхом опромінення епігастральної і потиличної ділянок приводить до більш швидкого зникнення клінічних проявів захворювання, нормалізації процесів перекісного окислення ліпідів, покращання балансу вегетативної нервової системи. При цьому також відбувалася більш глибока і тривала нормалізація показників імунітету, що обумовлювало подовження тривалості ремісії порівняно із звичайною терапією. Прогностичними критеріями ефективності комплексного лікування із застосуванням НВЧ-терапії визначено наявність у хворих на хелікобактернегативні форми ВХ ДПК імунологічних порушень у вигляді повторного імунодефіциту супресорного типу в поєднанні з проявами вегетативної дисфункції за парасимпатичним типом.