Осійчук О. В. Особливості пероксидазного окиснення фенольних сполук

Пероксидаза хрону як каталізатор окиснення фенольних сполук. Дослідження впливу структури фенольних сполук та умов їх біоконверсії в присутності вільної та іммобілізованої пероксидази на ступінь їх видалення з водних розчинів. УФ-, ІЧ-спектроскопія, мас-спектрометрія, електрофорез в ПААГ, комп'ютерний аналіз. Оптимізовані умови пероксидазного окиснення ряду фенольних сполук. Встановлено, що іони Са2+, Mn2+, водорозчинні полімери (ПВП, ПЕГ-6000) і САБ стабілізують активність пероксидази, що сприяє підвищенню ступеня біоконверсії досліджуваних фенольних полютантів. Методами QSAR і PLS QSPR аналізу отримано статистичні моделі, що дозволяють прогнозувати ступінь трансформації і реакційну здатність нових фенольних субстратів. Розроблено методи іммобілізації пероксидази з використанням як носіїв карагінану з чорноморської водорості, полі-N-вінілкапролактаму і гідратцелюлозної мембрани "Діацелл"; отримано високоактивні та стабільні ферментні препарати багаторазового використання в реакціях окиснення фенолів як в водних, так і в органічних середовищах. Сфера використання - біоорганічна хімія, біотехнологія