Вільховой С. О. Діагностика та хірургічне лікування первинного і вторинного гіперпаратиреозу

Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики і хірургічного лікування гіперпаратиреозу. При виконанні роботи встановлено, що ПГПТ діагностується у 47,6% хворих, які мають характерні клінічні прояви різних форм захворювання, при комплексному їх обстеженні з використанням лабораторних методів та УЗД органів шиї. Найбільш цінним лабораторним показником для діагностики ПГПТ є рівень ПТГ, підвишення якого мало місце у 98,5% пацієнтів. Найчастіше діагностується змішана форма ПГПТ. Усі хворі з кальцинозом клапанів серця повинні бути обстежені на предмет кардіальної форми ПГПТ. У 37,8% хворих з ХНН, які тривалий час отримують лікування програмним гемодіалізом виникають показання до хірургічного лікування у зв'язку з розвитком у них ВГПТ з наявністю стійких значних клініко-рентгенологічних проявів та лабораторних змін. Хірургічне лікування виконано 32 пацієнтам, 22 з ПГПТ і 10 з ВГПТ. При ПГПТ в 56,6% випадків має місце аденоматозне ураження ПЩЗ, за даними морфологічного дослідження відмічається перехід ВГПТ у ТГПТ у 66,7% хворих. Сполучене ураження ПЩЗ та ЩЗ встановлене в 59,1% випадків. Хірургічне лікування пацієнтів з різними формами та видами ГПТ приводить до регресу клінічних та лабораторних проявів і відсутності рецидивів патологічних станів, які є слідством ПГПТ і ВГПТ.