Мозгова Ю. М. Динаміка апоптоз-опосередкованих та імунозапальних факторів при лікуванні хронічної серцевої недостатності бета-адреноблокаторами

Об'єкт дослідження: хронічна серцева недостатність зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка. Мета дослідження: підвищення ефективності діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності на основі комплексної оцінки рівня про- і протизапальних цитокінів, С-реактивного протеїну, показників апоптоз-опосередкованих факторів, параметрів морфофункці-онального стану серця й участі зазначених змін у реалізації ефектів ?-адреноблокаторів. Методи дослідження: клініко-інструментальні, антропомет-ричні, імуноферментні й статистичні методи. Теоретичні і практичні результати: оцінка толерантності до фізичного навантаження, показників морфофункціональ-ного стану серця, індексу маси тіла у хворих на хронічну се-рцеву недостатність зі зниженою систолічною функцією лі-вого шлуночка дозволяє відокремити осіб з несприятливим вісімнадцятимісячним прогнозом та дозволяє оптимізувати діагностику та контроль за лікуванням хворих на хронічну серцеву недостатність. Застосування ?-адреноблокаторів у хворих на хронічну серцеву недостатність дає можливість зменшення прогресування й регресу патологічного ремоде-лювання міокарда, а також зниження сироваткових рівнів прозапальних цитокінів та трансдюсера рецепторного шляху активації системного апоптозу. З урахуванням фармакологі-чних властивостей ?-адреноблокаторів, застосування карве-дилолу є доцільним у хворих на хронічну серцеву недостат-ність із високим рівнем артеріального тиску; використання бісопрололу є виправданим при тахікардії. Новизна: вивчено особливості активації апоптоз-опосередкованих факторів у хворих на хронічну серцеву не-достатність залежно від тяжкості її перебігу. Виявлено, що при II та III ФК захворювання головним шляхом реалізації процесу апоптозу є система "трансдюсер-рецептор". При IV ФК активація апоптозу реалізується як за рахунок рецептор-но-опосередкованого, так і безрецепторного шляхів. У робо-ті продовжено вивчення залежностей динаміки рівнів про- й протизапальних цитокінів, С-реактивного протеїну залежно від ФК хронічної серцевої недостатності. Виявлено, що у хворих з III та IV ФК захворювання відбувається підвищення сироваткового вмісту ФНП-? та ІЛ-1?, зниження рівня ІЛ-4 при IV ФК. Сироватковий рівень С-реактивного протеїну прогресивно зростає, починаючи з II ФК. Уперше за допомогою покрокового регресійного аналізу по-будовані моделі функціональних класів захворювання. В ро-боті продовжено вивчення впливу карведилолу та бісопро-лолу на перебіг захворювання. Виявлено, що застосування карведилолу порівняно з бісопрололом сприяє більшою мі-рою регресу патологічного ремоделювання міокарда, зни-женню сироваткових рівнів ФНП-? та С-реактивного протеї-ну, а також призводить до зменшення вмісту ІЛ-1? та до зниження індексу ІЛ-1?/ІЛ-4. Використання обох ?-адреноблокаторів однаковою мірою зменшує концентрацію трансдюсера екзогенного шляху активації системного апоп-тозу (sCD95). Ступінь упровадження: результати досліджень використо-вуються в навчальному процесі кафедр госпітальної терапії Харківського державного медичного університету і кафедри терапіїта нефрології Харківської академії післядипломної освіти; впроваджені у лікувальну роботу кардіологічного від-ділення Сумського обласного госпіталю для інвалідів Вітчи-зняної війни, терапевтичного відділення Сумської обласної клінічної лікарні, терапевтичного відділення Балаклійської центральної районної лікарні, інфарктного відділення 27-ї міської клінічної лікарні м.Харкова. Сфера використання: медицина, кардіологія, терапія.