Росінська О. А. Екзистенційна природа символіки в поезії В. Стуса

У дисертаційному дослідженні аргументується доцільність вивчення символіки творів В. Стуса крізь призму екзистенційного світосприйняття, здійснюється комплексний аналіз світоглядних філософських констант творчості митця. Наголошується, що внутрішня сутність філософських засад поезії Стуса є екзистенційною. Вагомим питанням дослідження є термінологічна визначеність символу в його багатомірності й невичерпності, що породжує множинність смислів, утримуючи в собі значення вищого, сакрального. У роботі здійснено цілісний аналіз числової символіки творів В. Стуса та символів на позначення хронотопу з метою осмислення символічного рівня його поетичного мислення у зв’язку із екзистенційним світосприйняттям. Аналіз числової символіки зосереджений на числових символах «один» (одиниця, самість – самота), «два», «три», «сто». Аналіз символів на позначення хронотопу актуалізує образи-символи «чужого» й «свого» простору, символ дороги й перехрестя доріг (перетину) як віртуального місцезнаходження ліричного суб’єкта,топоси урвища, яру, ріки як позначення межового простору тощо.