Мельник В. С. Клінічні прояви та прогностичне значення стресової гіперглікемії після гострого ішемічного інсульту у хворих на цукровий діабет і без такого

За результатами клініко-неврологічного, магнітно-резонансно-томографічного та біохімічного дослідження 128 хворих з ГГ у гострому періоді ішемічного інсульту встановлений тісний кореляційний взаємозв'язок між розміром та локалізацією гострого церебрального інфаркту та розвитком післяінсультної стресової гіперглікемії. Здебільшого вона виникала після великовогнищевого ішемічного інсульту тяжкого за перебігом або середнього ступеня тяжкості в осіб з цукровим діабетом та без такого. Гостра гіперглікемія у хворих на цукровий діабет частіше виявлялась після розвитку територіального ішемічного інсульту в каротидному басейні кірково-підкіркової локалізації; у групі пацієнтів зі стресовою гіперглікемією спостерігалось збільшення частки пацієнтів з ураженням артерій вертебрально-базилярного басейну, що свідчить про роль стовбурових структур, дисфункції вегетативних центрів гіпоталамуса та індукованої інсультом активації гіпоталамо-гіпофізарної ділянки, яка кровопостачається вертебрально-базилярною системою, урозвитку гіперглікемії у хворих без цукрового діабету. Неврологічні функції у хворих після гострого ішемічного інсульту, що супроводжувався стресовою гіперглікемією, на тлі традиційної терапії відновлювалися повільніше ніж у пацієнтів з цукровим діабетом: протягом перших семи діб загальний стан їх залишався тяжким, а в більшості випадків у перші 3 доби навіть наступало поглиблення неврологічного дефіциту. Встановлено, що стресова ГГ після гострого ішемічного інсульту є важливим прогностичним чинником незадовільного відновлення втрачених неврологічних функцій та подовжує строки перебування в стаціонарі пацієнтів із ЦД та без такого. Гостра гіперглікемія, крім метаболічних розладів супроводжувалась церебральними гемодинамічними порушеннями, суттєвим зниженням швидкості кровотоку у ділянці вогнища ішемії, спрямованість цих змін була ідентичною у хворих з ішемічним інсультом зі стресовою гіперглікемією на тлі цукрового діабету та без такого: виявлялось суттєве зменшення максимальної та середньої швидкості кровотоку, особливо в басейні середньої мозкової артерії на боці ураженої півкулі головного мозку. Запропонований спосіб корекції метаболізму глюкози в гострий період ішемічного інсульту поліпшував клінічні результати лікування: попереджував виникнення поглиблення неврологічного дефіциту у пацієнтів зі стресовою ГГ без ЦД; достовірно поліпшував ступінь реабілітації, підвищував показники функціонального стану через 3 місяці після розвитку інфаркту мозку у хворих на ЦД і без такого.