Грона Н. В. Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції порушень синтезу оксиду азоту з метою нефропротекції при артеріальній гіпертензії

Дисертація присвячена вивченню клініко-патогенетичних і терапевтичних аспектів особливостей перебігу есенціальної гіпертензії з гіпертензивною нефропатією, що проявляються порушеннями ниркової гемодинаміки і добового ритму артеріального тиску у хворих з ендотеліальною дисфункцією і зниженим ендотеліальним синтезом оксиду азоту. Призначення еналаприлу хворим на есенціальну гіпертензію зі зниженим ендотеліальним синтезом оксиду азоту знижує судинний опір в нирках, покращує ниркову гемодинаміку, добовий ритм артеріального тиску і знижує рівень мікроальбумінурії. Але у хворих з низьким рівнем ниркового кровотоку і високою еферентною нирковою резистентністю нефропротекторна ефективність еналаприлу виявляється недостатньою для зменшення проявів нефропатії. Корекція зниженого ниркового ендотеліального синтезу оксиду азоту водночас з пригніченням активності ренін-ангіотензинової і симпатичної нервової систем за допомогою комбінованої терапії еналаприлом і небівололом завдяки зниженню еферентного опору покращуєниркову гемодинаміку і усуває мікроальбумінурію.